Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Прунелла Скейлс
британська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Прунелла Маргарет Рамні Вест Скейлс (англ. Prunella Margaret Rumney West Scales, уроджена Іллінгворт; 22 червня 1932, Саттон-Абінгері, Суррей, Англія — 27 жовтня 2025, Лондон) — англійська акторка, знана за ролями Сібіл Фолті в телевізійному ситкомі BBC «Вежі Фолті» (1975—1979) та королеви Єлизавети II у фільмі Алана Беннета «Question of Attribution» (1991), який приніс їй номінацію на премію BAFTA. Знімалася в документальному серіалі «Подорожі великими каналами» (2014—2019), подорожуючи водними шляхами Великої Британії та за кордоном зі своїм чоловіком, актором Тімоті Вестом.
.svg){kind=link}
Remove ads
Ранні роки й освіта
Узагальнити
Перспектива
Народилася 22 червня 1932 року в Саттон-Абінгері, графство Суррей,[9] у сім'ї Джона Річардсона Іллінгворта, продавця бавовни в Туталі, який служив лейтенантом у Вілтширському полку під час Першої світової війни[10], та у Допоміжному військовому піонерському корпусі під час Другої світової війни[11][12] та Кетрін, уродженої Скейлс, знаної як «Бім», акторки, яка деякий час навчалася в Королівській академії драматичних мистецтв, а пізніше працювала в репертуарній трупі Ліверпульського театру[13][14][15][16]. У Скейлс був молодший брат, Тімоті «Тіммо» Іллінгворт (1934—2017), який став підполковником Королівських ірландських рейнджерів і призначений кавалером ордена Британської імперії на новорічній церемонії з нагоди Дня Британської імперії 1984 року[14][17].
1939 року, на початку Другої світової війни, сім'я переїхали до Бакс-Міллс поблизу Бідефорда в Девоні. 1942 року Скейлс отримала стипендію для навчання в школі Мойра-Хаус, яку було евакуйовано з Істборна до готелю на Віндермірі в Озерному краї; мама з братом супроводжували її. Скейлс продовжила навчання, коли Мойра-Хаус повернулася до Істборна[18].
Скайлс добре навчалася в школі, тому її заохочували подати документи до Оксбриджа[19], але зацікавилася акторською майстерністю, оскільки могла грати людей, «набагато цікавіших за себе, які говорять речі набагато розумніші, ніж ті, що я можу придумати сама»[20]. 1949 року отримала стипендію на дворічний курс навчання в Театральній школі Олд-Вік[19]. Відтоді почала використовувати дівоче прізвище своєї мами, Скейлс, як сценічний псевдонім[20].
Remove ads
Кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Початок та перерва в кар'єрі
1951 року влаштувалася асистенткою режисера в театрі «Бристоль Олд Вік», але заявила, що завжди хотіла бути акторкою[21]. Протягом своєї кар'єри часто отримувала комічні ролі. Серед її ранніх робіт були (зараз вважається втраченою) друга британська адаптація «Гордості і упередження» (1952)[22], «Лаксдейл Голл» (1953)[23], «Вибір Гобсона» (1954)[23], «Сваха» у Вест-Енді та на Бродвеї (1954—1955)[24], «Кімната нагорі» (1958)[25] та «Вальс тореадорів» (1962)[25].
Перерва в її кар'єрі відбулася з появою ситкому «Шлюбні лінії» на початку 1960-х років за участю Річарда Браєрса[23]. Виконувала свою найвідомішу роль, Сібіл Фолті, у ситкомі «Вежі Фолті» протягом двох сезонів у 1975 та 1979 роках[26]. Крім того, грала в ситкомах BBC Radio 4 і комедійних серіалах, зокрема «Після Генрі»[23], «Запах троянд» і «Літературні дами»[23]; на телебаченні знялася в серіалі London Weekend Television / Channel 4 «Mapp & Lucia» за мотивами романів Е. Ф. Бенсона[25].
1973 року отримала роль разом з Ронні Баркером у фільмі «М'ясо однієї людини», який став частиною серіалу Баркера «Сім з одного», також знятого для BBC. Серед її пізніших ролей у фільмах: «Втеча з темряви» (1976)[27], «Собака Баскервілів» (1978)[25], «Хлопці з Бразилії» (1978)[25], «Зла леді» (1983), «Самотня пристрасть Джудіт Гірн» (1987)[28], «Поглинаючі пристрасті» (1988)[28], «Хор несхвалення» (1989)[24], «Маєток Говард Едс» (1992)[25], «Вовк» (1994)[25], «Жахлива велика пригода» (1995)[24] та «М'які губи» (1997)[24]. У постановці шекспірівської п'єси «Віндзорські насмішниці» на телебаченні BBC (1982) зіграла пані Пейдж[29], а в серіалі «Театральна ніч» (BBC) з'явилася разом зі своїм чоловіком Тімоті Вестом у фарсі Джо Ортона «Що побачив дворецький» (1987) у ролі місис Прентіс[30].
З 1990-х років
На початку 1990-х років повернулася до світу «Mapp & Lucia», записавши нескорочену аудіоадаптацію «Miss Mapp» (1990), «Mapp And Lucia» (1990) та «Lucia's Progress» (1992) для ISIS Audio Books, отримавши нагороду AudioFile Earphones Award за останній запис[31]. 2024 року вийшло перевидання.
1992 року з'явилася у програмі «Диски безлюдного острова» на BBC Radio 4, де гості розповідали, яку одну книгу, предмет розкоші та вісім аудіозаписів вони взяли б з собою, якби опинилися на безлюдному острові[32]. Вона вибрала «Повне зібрання творів Шекспіра» німецькою мовою, Біблія російською мовою та російський словник; її предметом розкоші був «величезний набір для гобеленів»[33].
Протягом 10 років[34] знімалася в ролі «Дотті» Тернбулл разом із Джейн Горрокс як її дочка, Кейт Нілл, у рекламі британської мережі супермаркетів Tesco[35]. Зіграла королеву Єлизавету II у фільмі Алана Беннета «A Question of Attribution» (1991)[36]. 1996 року знялася в телевізійному фільмі «Володар безладу» разом із Річардом Вілсоном, Емілі Мортімер і Стівеном Моєром. Режисером фільму був Гай Дженкінс, а знімання проходило у Фоуї в Корнуоллі. Того ж року з'явилася в ролі міс Бейтс у фільмі «Емма», телевізійній екранізації однойменного роману Джейн Остін. 1997 року знялася в короткометражному науково-фантастичному фільмі Кріса Барфута «Фенікс», який вперше вийшов в ефір 1999 року на каналі Sci-Fi каналу NBCUniversal[37]. Скейлс зіграла Клієнта, злого урядового міністра, який фінансує міжгенетичні експерименти з подорожами в часі. Того ж року зіграла Мінні Стінклер у комедійному фільмі «Скажені корови» режисерки Сари Шугарман[38]. 1994 року озвучила місис Тіггі-Вінкль у фільмі «Світ Пітера Кролика та його друзів»[39].
2000 року знялася у фільмі «Привид Гревіль Лодж»[40]. Того ж року зіграла роль Елеонор Бансолл у сегменті «За могилою» з «Вбивств в Мідсомері». 2001 року з'явилася у двох епізодах серіалу «Мовчазний свідок». 2003 року виконала роль Гільди у чотирьох п'єсах на BBC Radio 4, де Тімоті Вест грав її вигаданого чоловіка. Скейлс з чоловіком гастролювали Австралією в різних постановках. Скейлс з'явилася в моноспектаклі «Вечір з королевою Вікторією», в якому також брав участь тенор Єн Партридж, який співав пісні, написані принцом Альбертом. Скейлс виконувала роль у «Вечорі з королевою Вікторією» понад 400 разів у театрах у всьому світу протягом 30 років[41].
2003 року озвучила роль Сороки, однойменного злодія, у записі опери «Сорока-злодійка» Джоакіно Россіні[42].
2006 року з'явилася в телевізійній адаптації «Шукачів мушель» разом з Ванессою Редгрейв і Максиміліаном Шеллом[42].
Пізніші роки
16 листопада 2007 року з'явилася у фільмі «Діти в біді», повторивши свою роль Сібіл Фолті[43]. Джон Кліз сказав в інтерв'ю, що роль Сібіл Фолті спочатку пропонували Бріджит Тернер, яка відмовилася[44].
З'явилися в аудіовиставі «Молодість старості», поставленій 2008 року театральною компанією Wireless Theatre Company[45]. 2008 року з'явилася у виставі Агати Крісті «Кишеня, повна жита»[46].
2009 року з'явилися у постановці п'єси «Війна Керрі» за романом Ніни Боден у театрі «Аполло» на Вест-Енді[47]. Постановка мала успіх, попри посередні відгуки. Однак Бен Бредлі для «Нью-Йорк таймс» написав, що Скейлс стала найбільш пам'ятним елементом вистави, «[граючи] багату дивачку, схожу на міс Гевішем, яка блукає у своєму будинку у вечірніх сукнях»[48].
Знялася у британській сімейній комедії 2011 року у форматі 3D «Жахливий Генрі 3D» у ролі двоюрідної прабабусі Грети головного героя[36]. З'явилася в короткій аудіоісторії «Dandruff Hits the Turtleneck», написаній Джоном Мейфілдом[49]. Знялася у короткометражному фільмі «Небезпека від незнайомців» 2012 року разом із Родеріком Коуї[50]. 2013 року з'явилася у популярній радіокомедії BBC «Тиск у кабіні» в ролі Венді Кріфф, матері капітана Мартіна Кріффа[51].
Разом зі своїм чоловіком знімалася у серіалі «Великі подорожі каналом» для Channel 4 з 2014 року протягом 10 сезонів, але через погіршення здоров'я залишила телекар'єру. Стюарт Герітедж у «Гардіан» від листопада 2016 року, зазначив, що це «зрештою твір про віддану пару, яка разом стикається з чимось величезним. Це прекрасна, медитативна програма»[52]. «Емоційний, але неукорінений погляд на життя з деменцією» — так описав її Крістофер Хауз у жовтні 2018 року у «Телеграф»[53]. Рецензуючи останній епізод Скейлс і Веста у жовтні 2019 року у «Гардіан», Джек Сіл написав: «З моменту виходу першої частини 2014 року серіал намітив довге, повільне прощання, яке означає життя з деменцією, плекаючи кожну мить дорогоцінної нормальності та святкуючи, занурення в природу — це найвірніший спосіб повернути стару Пру»[54].
Remove ads
Особисте життя
Узагальнити
Перспектива
Була одружена з актором Тімоті Вестом з 1963 року до його смерті у 2024 році. У шлюбі народилося двоє синів; старший — актор і режисер Семюел Вест. Скейлс також виховувала пасербицю від першого шлюбу Веста[22]. Пара захоплювалас нерроуботами[55].
Її біографія «Прунелла», написана Терезою Ренсом, вийшла друком у британському видавництві John Murray 2005 року[56].
2005 року назвала круїзний лайнер P&O «Артеміда»[57].
Була меценаткою театру «Лейс Маркет» у Ноттінгемі[58]. З чоловіком була меценаткою організації «BeyondAutism»[59].
З 1997 по 2002 рік була президентом CPRE, у той час Рада захисту сільської Англії[60].
Хвороба та смерть
Чоловік Скейлс вперше помітив ознаки її проблем із пам'яттю 2001 року, коли вона працювала в театрі Гринвіч[61]. 2013 року їй поставили діагноз судинної деменції[28]. 2015 року Вест сказав в інтерв'ю: «Сумно те, що ти просто спостерігаєш за поступовим зникненням людини, яку ти знав, любив і з якою був дуже близький»[62]. Діагноз не завадив їй взяти участь у серіалі «Великі подорожі каналом», в якому вона та її чоловік відкрито говорили про її хворобу[63]. 2019 року погіршення здоров'я змусило пару покинути серіал[64]. В інтерв'ю 2023 року для BBC, невдовзі після святкування діамантової річниці весілля, Вест сказав, маючи на увазі деменцію Скейлс: «Якимось чином ми з цим впоралися, і Пру насправді про це не думає»[63].
Скейлс померла у своєму будинку в Лондоні 27 жовтня 2025 року у 93 роки[28]. Джон Кліз, який зіграв її екранного чоловіка у фільмі «Вежі Фолті», похвалив її як «дійсно чудову комічну акторку». За словами її синів, вона дивилася ситком за день до смерті[26]. Комедійний режисер BBC Джон Петрі назвав її «національним надбанням». Телеведучий Джайлз Брандрет згадував її як «кумедну, розумну, обдаровану людину», а Товариство Альцгеймера високо оцінило її відкритість щодо життя з деменцією, назвавши її «натхненням»[65].
Ушанування
Була у списку почесних осіб з нагоди дня народження 1992 року на отримання Ордену Британської імперії[66].
1999 року нагороджена орденом Свободи Лондонського Сіті та почесним ступенем доктора літератури Бредфордського університету. Наступного року ушанована почесним ступенем доктора літератури від Університету Східної Англії[67].
Селекціонер троянд вивів троянду Прунеллу на її честь[68].
Номінувалась на премію Британської академії телебачення за найкращу жіночу роль у фільмі «A Question of Attribution» (1991)[69]. Вона також отримала дві номінації на премію Лоуренса Олів'є: за ролі у «Зробити і розірвати» (1980)[70] та «Шпигуни-одиночки» (1990)[71].
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads