Прямий шліц

Прямий шліц — історично перший і найпростіший вид шліца різьбових кріпильних виробів. Являє собою прямий паз, що проходить через центр головки кріпильного виробу. Розмовна назва викрутки під прямий шліц — пласка викрутка. Робочий кінець викрутки являє собою клиноподібну платівку.

Набір біт: 1 — Прямий шліц, 2 — Філліпс, 3 — Позідрів

Маркування

Прямошліцеві викрутки маркуються як SL (від англ. SLot — шліц) із зазначенням ширини і (не завжди) товщини леза в міліметрах.

Ширина, мм	2		2,5	3	3,5		4		4,5		5	5,5		6,0		6,5
Товщина, мм	0,3	0,4	0,4	0,5	0,5	0,6	0,6	0,8	0,6	0,8	0,8	0,8	1	1	1,2	1	1,2

Ширина, мм	7		8		9		10	12	13		14	16	18
Товщина, мм	1	1,2	1,2	1,6	1,4	1,6	1,6	2	1,5	2	2,5	2,5	3

Недоліки

Разом з простотою конструкції прямий шліц має суттєві недоліки:

• основне навантаження відбувається на віддалені від осі частини шліца, а середня частина лишається ненавантаженою;
• невелике відхилення викрутки від осі кріпильного виробу призводить до виходу частини леза викрутки з шліца (проблему було частково подолано розробкою прямого шліца з напівкруглим заглибленням);
• утруднене центрування викрутки відносно шліца:
• на кріпильних виробах з потайною голівкою ширина леза викрутки має бути меншою за довжину шліца.

Означені проблеми були подолані з розробкою хрестоподібного шліца.

Див. також

• Хрестоподібний шліц