Псковська чоловіча гімназія

Псковська чоловіча гімназія була утворена з Головного народного училища 2 червня 1808 року^[1].

|Зображення_підпис=
Псковська чоловіча гімназія
Країна	Росія
57°48′36″ пн. ш. 28°20′02″ сх. д.
Засновано	1808
Адреса	вулиця Калініна, 5
Сайт	museum1shkola-pskov.narod2.ru
Псковська чоловіча гімназія у Вікісховищі

Історія

Понад 10 років гімназія не мала власної будівлі й розміщувалась у приватних будинках; тільки 1817 року був придбаний дерев'яний будинок. 1827 року гімназія була закрита на 6 років, проте 1 березня 1833 року вона була знову відкрита, причому з 1 травня 1833 при ній почав діяти пансіон для дітей дворян на 30—50 місць. За наказом імператора Миколи I від 1 серпня 1837 року до відомства гімназії була передана Церква Георгія із Взвозу та числилась за нею до 1862 року — до того часу, коли в гімназії було відкрито свою домову церкву^[2].

1855 року спеціально для гімназії було зведено триповерхову цегляну будівлю із внутрішнім двором при Георгіївській церкві. З цього будівництва збільшився набір учнів, були організовані 2 бібліотеки: фундаментальна й ученицька.

1911 року навпроти головного корпусу за проектом міського архітектора Едуарда Гермеєра було зведено двоповерхову будівлю для молодших класів. 12 серпня 1915 року тут розмістився Головний штаб Північного фронту — старшокласники продовжували займатись у старій будівлі, а молодші гімназисти займались, у другу чергу, в Маріїнській жіночій гімназії.

1916 року в гімназії навчались: дітей дворян і чиновників — 171, почесних громадян — 42, духовенства — 26, міщан — 158 і селян — 166.

Після 1918 року гімназію було реорганізовано в 1-у єдину трудову школу. Нині це середня школа № 1.

Одна з меморіальних дощок на фасаді гімназії

Відомі випускники

• Костянтин і Георгій Гей (? — 1916)^[3]
• Лев Зільбер (? — 1912, зі срібною медаллю)
• Август Летавет^[4]
• Микола Сергєєвський (? — 1868, із золотою медаллю)
• Юрій Тинянов (1904–1912, зі срібною медаллю)

Також навчались

• Володимир Брадіс (виключений 1907 року)
• Веніамін Зільбер (Каверін) (1912–1918)
• Віктор Муйжель
• Володимир Обух (виключений 1888 року)

Директори

• Микола Іваницький
• Олександр Яхонтов (1858–1867)
• Артемій Готалов-Готліб^[5] — прототип Миколи Антоновича Татарінова, одного з найбільш «негативних» героїв роману «Два капітани».

Відомі викладачі

• Попов Володимир Іванович^[6] — російська література
• Студітський Федір Дмитрович^[7]