Публій Сульпіцій Руф (цензор)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Сульпіцій Руф.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Сульпіцій Руф.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Сульпіцій.

Публій Сульпіцій Руф (лат. Publius Sulpitius Rufus) — видатний політичний і військовий діяч Римської республіки I століття до н. е., цензор 42 року до н. е.

Публій Сульпіцій Руф лат. Publius Sulpitius Rufus
претор Римської республіки
47 до н. е.
цензор Римської республіки
42 до н. е.
Народження:	до 98 до н. е.(0-98) Стародавній Рим
Смерть:	після 42 до н. е. невідомо
Країна:	Стародавній Рим
Рід:	Сульпіції
Батько:	Публій Сульпіцій Руф
Мати:	невідомо
Шлюб:	Юлія
Діти:	Сульпіція

Публій Сульпіцій Руф — син Публія Сульпіція Руфа (народного трибуна в 88 році до н. е.). Був одружений з Юлією, можливо, дочкою Гая Юлія Цезаря Страбона, мав дочку Сульпіцію, що згодом вийшла заміж за Луція Корнелія Лентула Крусцелліона^[1].

Публій Сульпіцій Руф в 70 році до н. е., ймовірно, був членом суду, що розглядав справи Гая Ліцинія Верреса^[2] У 69 році до н. е. — квестор. У 50-55 роках до н. е. — ​​ легат Цезаря в Галлії^[3][4] і в Іспанії під час громадянської війни, де в 49 році до н. е. вів із сином Луція Афранія переговори про здачу^[5].

У 47 році до н. е. Публій Сульпіцій Руф — претор; у Вібона (сучасна Вібо-Валентія) відбив напад флоту Гая Кассія Лонгіна^[6]; в цей же час введено в колегію понтифіків.

У 46 році до н. е., займаючи посаду пропретора чи проконсула Ілліріка, був проголошений ​​ імператором, після чого сенат призначив моління на його честь^[7]; потім Цезар направив його в Віфінію та Понт^[8].

У 42 році до н. е. обіймав посаду цензора^[9] з колегою Гаєм Антонієм Гібридою, але люстрації не здійснював.^[10]