Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Пудлівці

село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Пудлівціmap
Remove ads

Пу́длівці село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Коротка інформація село Пудлівці, Основні дані ...
Remove ads

Назва

В основі назви села як, вважають дослідники (зокрема І.Гарнага) лежить архаїчне слово з місцевої говірки «пудло» із значенням «коробка», «ящик». Пудлом мабуть прозивався один із засновників села. Стосовно назви «івці» то села з такими назвами утворювались тоді, коли мешканці з спустошених сіл переселялись у важкодоступні для татар місця і поселення отримувало назву від імені чи прізвища власника.

Отже, як бачимо Пудлівці, очевидно утворились внаслідок переселення мешканців із спустошених сіл.

Remove ads

Географія

Село Пудлівці розташоване на подільській височині в південно-західній частині України, за 6 кілометрів на північ від міста Кам'янець-Подільський, частково на березі річки Смотрич і частково на скелястій території національного природного парку «Подільські Товтри».

Клімат

Пудлівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Село вперше згадується 21 травня 1444 року.[1]

Далі письмову згадку про село бачимо під 1460 роком, коли біскуп Павло одержує право від короля Казимира Ягайловича брати десятину з сіл, які розташовані в околицях Кам'янця. Серед 34 сіл згадуються Пудлівці. Частину десятини біскуп повинен платити королю.

Згодом мешканці села почали сплачувати податок, який називався «дим», їх у 1493 році в селі було 64. Здавна кам'янецькі міщани на підставі давнього руського права користувалися правом вільного в'їзду в ліси сусідніх землевласників. Міщани вільно вивозили з лісів дерево на будівлю й опалення. Але на початку XVI ст. землевласники-пани стали не допускати їх до своїх лісів. Через це виникла судова справа у 1500 році, і завершилась вона тим, що в 1513 році кам'янецьким громадянам було знову надано право на Lignorum (вирубку лісів) в межах милі. Це було підтверджено королем Сигизмундом І у 1515 році такими словами: «Кам'янецькі міщани мають право вільного в'їзду в панські ліси на доволі великому просторі кругом 20-30 верств по радіусі від Кам'янця».

Є в Пудлівцях урочище Біла Криничка легенда розповідає:

В 1542 році «вогнем і мечем» по селі пройшли татари і село deserta (знищено). В цей час як свідчить одна із легенд, татари багато людей забрали у полон. Туди потрапила й дівчина, наречена одного хлопця. Дізнавшись, що його кохану схопили татари, хлопець вирішив її врятувати. Підкравшись до табору ворогів, він звільнив свою дівчину з полону, але був важко поранений. Знесилений доповз до кринички. Від місячного сяйва вода вигравала чистим сріблом, здавалась білою. Парубок вгамував спрагу, облив водою рани. Кілька днів він промивав рани. Сили повернулися до нього. Криничка врятувала його від неминучої смерті. З тих пір і стали називати цю криничку білою. Ще й досі говорять у селі, що в криниці не вода, а ліки для людини.

Багато людей було взято в ясир, вивезено як товар в неволю в далекий Крим, звідти їх переправляли в Туреччину.

У XVI столітті на основі грамоти князів Коріятовичів місто Кам'янець розпочало судовий процес проти власників низки сіл, суміжних зі містом, за право володіння землями. Серед цих сіл були: Пудлівці, Гуменці, Колубаївці, Боришківці, Тарасівка, Панівці, Зубрівка, Цибулівка. Процес розтягнувся на чотири століття. Останній документ цього процесу датовано 1889 роком.

Церква святої Параскеви згадується з 1740 року — дерев'яна, з трьома низькими верхами, крита гонтою. В 1758 році мала один верх. Нова дерев'яна церква збудована в 1799 році, існувала до 1869 року. В 1869 році на новому місці серед села збудована нова дерев'яна церква, спочатку крита гонтою.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 19321933 селяни села пережили сталінський голодомор.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 24 серпня 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Колишній орган місцевого самоврядування Голосківська сільська рада.

Remove ads

Населення

Населення становило 785 осіб на 2001 рік.

Згідно перепису 2015 року селі мешкало 692 особи.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Більше інформації Мова, Відсоток ...
Remove ads

Відомі уродженці

Remove ads

Галерея

Див. також

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads