Пулатов Таїр Пірмухамедович

Таїр Пірмухамедович Пулатов (1 травня 1906(19060501), кишлак Янгіработі, тепер у складі міста Самарканда, Узбекистан — 19 серпня 1979, місто Душанбе, тепер Таджикистан) — радянський таджицький державний діяч, секретар ЦК КП(б) Таджикистану, міністр освіти Таджицької РСР. Депутат Верховної ради Таджицької РСР 1—5-го скликань.

Пулатов Таїр Пірмухамедович
Народився	1 травня 1906(1906-05-01)  Самарканд, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	19 серпня 1979(1979-08-19) (73 роки)  Душанбе, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	таджик
Діти	Q65031887?
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пулатов.

Життєпис

Народився в родині ремісника. У 1925 році вступив до комсомолу.

Трудову діяльність розпочав у 1927 році телеграфістом на залізничній станції.

У 1931 році закінчив центральну партійну школу Комуністичного університету Узбекистану в місті Самарканді.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933 році закінчив аспірантуру Всесоюзного комуністичного сільськогосподарського інституту імені Леніна Академії наук СРСР (при кафедрі політичної економії).

У 1933—1935 роках — викладач політичної економії Вищої комуністичної сільськогосподарської школи міста Сталінабада (Душанбе).

У 1935 — листопаді 1936 року — 2-й секретар Колхозабадського районного комітету КП(б) Таджикистану.

У листопаді 1936 — грудні 1937 року — 2-й секретар Кулябського районного комітету КП(б) Таджикистану.

У грудні 1937 — червні 1938 року — директор Таджицького державного видавництва.

У червні 1938 — 1941 року — народний комісар освіти Таджицької РСР.

З листопада 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив на політичній роботі в 98-й особливій стрілецькій бригаді Середньоазіатського військового округу. З жовтня 1943 року був агітатором відділу агітації та пропаганди політичного відділу штабу 52-ї армії.

17 січня 1945 — 20 грудня 1948 року — секретар ЦК КП(б) Таджикистану з пропаганди та агітації. 24 грудня 1948 — 23 вересня 1952 року — секретар ЦК КП(б) Таджикистану.

Одночасно в 1945—1952 роках — голова Верховної ради Таджицької РСР.

У 1949 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б) у Москві.

У вересні 1952 — квітні 1954 року — завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КП Таджикистану.

9 квітня 1954 — лютий 1962 року — міністр освіти Таджицької РСР.

З 1962 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер 19 серпня 1979 року після тривалої хвороби в місті Душанбе.

Звання

• майор

Нагороди та відзнаки

• три ордени Леніна (24.02.1948, 17.12.1949, 5.08.1960)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.09.1944)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (29.12.1946, 1957)
• орден Червоної Зірки (8.02.1945)
• два ордени «Знак Пошани» (25.04.1941, 23.10.1954)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі
• Почесні грамоти Президії Верховної ради Таджицької РСР