Пєхов Олексій Юрійович

Олексій Пєхов (рос. Алексей Юрьевич Пехов) — російський письменник, працює в основному в жанрі фентезі.

Пєхов Олексій Юрійович
Пехов Алексей Юрьевич
Народився	30 березня 1978(1978-03-30) (47 років) Москва, РФ
Громадянство	Росія
Діяльність	письменник
Знання мов	російська[1]
Роки активності	2001 — тепер. час
Жанр	фентезі
У шлюбі з	Олена Бичкова (з 2004)
Нагороди	"Срібний кадуцей", "Мандрівник", "Меч без імені", медаль ім. А. П. Чехова
Сайт: pehov.info

Найбільш відомий за фентезійною трилогією «Хроніки Сіали» (про крадія Гарета) і циклом "Страж".

У 2011 році перша книга Хронік Сіал «Shadow Prowler» була номінована на престижну фентезі-премію «The David Gemmell Legend Award for Fantasy — 2011» (DGLA) в номінації «Morningstar (Best Fantasy Debut)». У 2012 році друга книга Хронік Сіал «Shadow chaser» потрапила в лонг-лист премії «2011/12 David Gemmell LEGEND Award».

Дружина — російська письменниця-фантаст Олена Бичкова (з 2004 р.)

Нагороди та премії

• «Меч без імені» — 2002 за роман «Той, хто крадеться в тіні» (найкращий дебют).
• «Срібний кадуцей» — 2003 за трилогію «Хроніки Сіали» (найкращий серіал).
• Роман «Під знаком мантикори» — «Найкраще вітчизняне фентезі-2004» і «Книжка року» за версією журналу «Світ Фантастики», премія «Відкриття себе» конвенту «Портал».
• «Срібний Кадуцей» — 2006 за цикл «Вітри та Іскри» (найкращий серіал).
• «Мандрівник» — 2006 за роман «Кіндрет. Кровні брати» (найкраще міське фентезі 2000—2005).
• Роман «Пересмішник» — «Найкраще вітчизняне фентезі-2009» за версією журналу «Мир фантастики».
• Роман «Страж» — «Найкраща вітчизняна фантастика -2010» за версією журналу «Мир фантастики». Також номінувався на премію «Мандрівник».
• Медаль імені А. П. Чехова. За гідний внесок у розвиток російської культури (2010).
• 2011 року перша книга «Хронік Сіали» «Shadow Prowler» номінована на престижну фентезі-премію «The David Gemmell Legend Award for Fantasy — 2011» (DGLA) у номінації «Morningstar (Best Fantasy Debut)».^[2]
• У 2015 році роман «Проклятий горн» визнано «Книгою року» за версією сайту «Fantlab.ru».
• У 2015 році на міжнародній фантастичній конференції «Роскон-2015» отримав премію «Фантаст року».

Бібліографія

Романи

Цикл	Рік видання	Оригінальна назва	Назва твору	Примітка
«Хроніки Сіали»	2002	Крадущийся в тени	Той, хто крадеться в тіні
	2002	Джанга с тенями	Джанга з тінями
	2003	Вьюга теней	Завірюха тіней
	2003	Последний завет	Останній завіт	у співавторстві з Андрієм Єгоровим
-	2004	Под знаком Мантикоры	Під знаком Мантікори
Вітер та Іскри — Хроніки Хари	2005	Искатели ветра	Шукачі вітру
	2006	Ветер полыни	Вітер полину
	2008	Жнецы ветра	Женці вітру
	2008	Искра и ветер	Іскра і вітер
Кіндрет	2005	Киндрэт. Кровные братья	Кіндрет. Кровні брати	у співавторстві з Оленою Бичковою та Наталією Турчаніновою.
	2007	Колдун из клана Смерти	Чаклун із клану Смерті
	2009	Основатель	Засновник
	2010	Новые боги	Нові боги
-	2009	Пересмешник	Пересмішник
Страж	2010	Страж	Страж
	2011	Аутодафе	Аутодафе
	2012	Золотые костры	Золоті вогнища
	2014	Проклятый горн	Проклятый горн
Заклинателі	2011	Заклинатели	Заклинателі	у співавторстві з Оленою Бичковою та Наталією Турчаніновою.
	2014	Ловушка для духа	Пастка для духа
Світ на кордоні з Ізнанкою	2008	Особый почтовый	Особливий поштовий
	2012	Ловцы удачи	Ловці удачі	роман по світу Ізнанки, історія появи Ласа на Черепашачому острові.
Синє полум'я	2014	Летос	Летос
	2015	Синее пламя	Синє полум'я
	2019	Талорис	Талорис
	2020	Белый огонь	Білий вогонь
	2021	Ткущие мрак	Ткучі морок
	2023	Цветок яблони	Квітка яблуні
Майстер Снів	2014	Мастер Снов	Майстер Снів	у співавторстві з Оленою Бичковою та Наталією Турчаніновою.
	2015	Создатель кошмаров	Творець кошмарів
	2017	Эринеры Гипноса	Еринери Гіпносу
	2023	Бич сновидений	Біч сновидінь
Споглядач	2016	Созерцатель	Споглядач
	2018	Тень Ингениума	Тінь Інгеніума
Птахи і сонцесвіти	2024	Птицеед	Птахоїд	вперше, ймовірно політично ангажована, компліментарна аллюзія на росіян (представників північного народу)

Повісті та оповідання

Збірник	Рік видання	Оригінальна назва	Назва твору	Примітка
-	2001	Чудесное приключение	Чудова пригода
-	2002	На закате эпохи	На заході епохи	у співавторстві з М. Певзнером
	2004	Под флагом милорда Кугеля	Під прапором мілорда Кугеля	у співавторстві з Парфьоновою Анастасією
	2004	Пряха	Пряха	у співавторстві з Парфьоновою Анастасією
Темний мисливець	2006	Змейка	Змійка	оповідання-приквел до «Хронік Сіали»
		Пожиратель душ	Пожирач душ	оповідання за світом циклу «Вітру та Іскр»
		Цена свободы	Ціна свободи	оповідання-приквел до циклу «Вітри та Іскри»
		Тёмный охотник	Темний мисливець	повість-приквел до циклу «Кіндрет», у співавторстві з Оленою Бичковою і Наталею Турчаніновою.
		Особый почтовый	Особливий поштовий	повість, «Світ на кордоні Ізнанки»
		Последняя осень	Остання осінь
		Дождь	Дощ	Постапокаліпсис
	2021	Дневник на океанском берегу	Щоденник на океанському березі
	2021	21:3	21:3

Комікси

Рік видання	Оригінальна назва	Назва коміксу	Примітка
2023	Хроники Сиалы. Харьганова пустошь	Хроніки Сіали. Харьганова пустка	[3]
2023	Страж. Ведьмин яр	Страж. Ведьмин яр	EAN 9785907637641 ISBN 978-5-907637-64-1

Російсько-Українська війна

Станом на 4 квітня 2022 року Олексій Пєхов жодним чином не виказав осуд щодо дій російських військових в Україні. Разом з тим у перші дні після 24 лютого 2022 року, Олена Бичкова, дружина Олесксія Пехова публікувала дописи в соціальній мережі Instagram, в котрих виправдовувала анексію Криму та інші злочинні дії РФ проти України^{[джерело?]}.

Відсутність коментарів зі сторони Олексія Пєхова відносно висловлювань дружини і співавтора декількох творів, викликає питання щодо його особистого відношення до збройної агресії РФ проти України.