Південносемітські мови

Південносемітські мови — одна з трьох груп семітських мов.

Південносемітські мови
Поширені:	Ємен, Оман, Еритрея, Ефіопія
Класифікація:	Афразійські мови Семітські мови Західносемітські мови  Південносемітські мови
Групи:	Cхідно-південносемітські мови Західно-південносемітські мови

Походження

Походження південносемітських мов широко обговорюється, причому такі науковці, як А. Муртонен (1967) і Лайонел Бендер (1997)^[1], припускають що вони походять з Ефіопії, а інші припускають походження з південної частини Аравійського півострова.^[2] Дослідження 2009 року, засноване на байєсівській моделі оцінки мовних змін, дійшло висновку, що більш ймовірним є останній варіант.^[3] Цей статистичний аналіз не міг оцінити, коли і де предок усіх семітських мов відокремився від афразійських, але він припустив, що розходження східної, центральної та південносемітської гілок відбулося у Леванті.^[4] Відповідно до теорії, в яку зараз вірять багато вчених, семітські мови виникли з відгалуження ще більш ранньої мови в Північній Африці, і опустелювання змусило деяких її носіїв мігрувати в четвертому тисячолітті до нашої ери на територію сучасної Ефіопії, а інших до Західної Азії.^[5]

Класифікація

Південносемітські мови поділяються на дві гілки:^[6]

• Західна
  • Давні південноаравійські мови — вимерлі мови, раніше вважалися мовними предками сучасних південноаравійських семітських мов, але в наш час сучасна південноаравійська класифікується як східно-південносемітська мова. Мови разіхі та файфі, ймовірно, є її нащадками.
  • Ефіосемітські мови — поширені на південному узбережжі Аравійського півострова і зустрічаються на березі Червоного моря на Африканському Розі, в основному в сучасних Ефіопії та Еритреї.
• Східна
  • Сучасні південноаравійські мови — цими мовами розмовляють переважно невеликі меншини на Аравійському півострові в Ємені (Махра та Сокотра) та Омані (Дофар).

Демографія

Ефіосемітські мови разом мають найбільшу кількість носіїв з будь-яких семітських мов, крім арабської. Основними мовами Еритреї є переважно тигринья та тиґре, які є північноефіопськими мовами, а амхарська є основною мовою в Ефіопії. Мова геєз продовжує використовуватися в Еритреї та Ефіопії як літургійна мова у православних церквах тевахедо.

Південноаравійські мови поступово витіснялися більш домінуючою арабською протягом більш ніж тисячоліття. Ethnologue налічує шість сучасних представників південноаравійської гілки та 15 представників ефіопської гілки.^[7]