Південно-Західний фронт ППО

Південно-Західний фронт ППО — оперативно-стратегічне об'єднання військ ППО у складі Червоної армії під час Німецько-радянської війни з 24 грудня 1944 до кінця війни.

Південно-Західний фронт ППО
Юго-Западный фронт ПВО
На службі	24 грудня 1944 — до кінця війни
Країна	СРСР
Вид	Червона армія
Тип	війська ППО
Роль	протиповітряна оборона
Чисельність	фронт
У складі	Ставка ВГК
Війни/битви	Німецько-радянська війна
Командування
Визначні командувачі	генерал-полковник артилерії Зашихін Г. С.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Південно-Західний фронт (значення).

Штаб фронту — Львів.

Історія

Створений постановою ДКО від 24 грудня 1944 на базі Південного фронту ППО зі штабом у м. Львів. До складу фронту входили — 7 корпусів і 4 дивізії ППО, 2 винищувальних авіаційних корпуси і 6 винищувальних авіаційних дивізій.

За станом на 1 січня 1945 у військах фронту було понад 800 винищувачів, близько 4600 артилерійських зенітних гармат, і 2800 зенітних кулеметів, 1000 зенітних прожекторів і понад 200 аеростатів загородження.

На війська фронту покладалося завдання протиповітряної оборони найважливіших промислових районів і об'єктів півдня СРСР, а також комунікацій і баз постачання 1, 2, 3 і 4-го Українських фронтів.

Командування

• Командувачі:
  • генерал-полковник артилерії Зашихін Г. С. (24 грудня 1944 — до кінця війни)
• Член Військової ради
  • генерал-лейтенант Гритчин Н. Ф. (весь період).
• Начальник штабу
  • генерал-майор Курьянов Н. Ф. (весь період).

Посилання

• Юго-Западный фронт ПВО^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Постановление ГКО
• Зарождение и развитие противовоздушной обороны страны(рос.)
• Войска ПВО страны в период изгнания врага из пределов СССР и окончательного разгрома фашистской Германии

Див. також

• Евакуація в СРСР під час Другої світової війни
• Повітряні бої на Кубані (1943)
• Прикарпатський військовий округ
• Стратегічна повітряна оборона Рейху
• Операція «Френтік»

Література

• Великая Отечественная война 1941—1945: энциклопедия.— / Гл. ред. М. М. Козлов. —М.: Сов. Энциклопедия, 1985. —832 с