Южносахалінська область

Южносахалінська область (рос. Южно-Сахалинская область) — адміністративна одиниця РРФСР, що існувала з 2 лютого 1946 до 2 січня 1947 року.

Южносахалінська область
Дата створення / заснування	2 лютого 1946
Названо на честь	Южно-Сахалінськ[1]
Країна	СРСР[1]
Столиця	Южно-Сахалінськ
Адміністративна одиниця	Хабаровський край
Кількість населення	450 000 ± 1000 осіб
Замінений на	Сахалінська область
На заміну	Префектура Карафуто
Час/дата припинення існування	2 січня 1947
Площа	51 700 км²

Історія

Область утворена на території південного Сахаліну (колишня японська префектура Карафуто) та Курильських островах після Радянсько-японської війни (9 серпня — 5 вересня 1945). Центром області стало місто Тойохара (з 4 липня 1946 — Южно-Сахалінськ).

В області були відсутні місцеві Ради та їх виконкоми. Керівництво області здійснювалося Цивільним управлінням, яким керував заступник командувача Далекосхідного військового округу. Видавалися газети «Червоний прапор» (російською мовою) і «Нове життя» (японською).

Проіснувавши менше року, Южносахалінська область Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 січня 1947 р була об'єднана з економічно слабкою Сахалінською областю Хабаровського краю (центр — місто Олександрівськ-Сахалінський). При цьому центром об'єднаної Сахалінської області, яка вийшла зі складу Хабаровського краю, став спочатку Олександрівськ-Сахалінський. 18 квітня 1947 Указом Президії Верховної Ради СРСР центр області був перенесений в Южно-Сахалінськ.

В адміністративному відношенні область з 5 червня 1946 ділилася на райони: Анівський, Долинський, Корсаковський, Курильський, Лесогорський, Макарівський, Невельський, Поронайський, Північно-Курильський, Томаринський, Углегорський, Холмський, Южно-Курильський і Южно-Сахалінський.