Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Півненко Олександр Сергійович
український спортсмен, військовослужбовець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олекса́ндр Сергі́йович Півне́нко (нар. 21 лютого 1986) — український військовослужбовець, бригадний генерал Національної гвардії України. Командувач Національної гвардії України, член Ставки Верховного Головнокомандувача (з 2023). Учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2023).
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Олександр Півненко народився 1986 року у НДР, в родині військовослужбовця.[1][2]
2003 року закінчив Криворізький ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою.
2008 року закінчив Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» (м. Харків), отримав диплом спеціаліста (тактичний рівень).
2021 року закінчив Національний університет оборони України (оперативно-тактичний рівень).[1]
Проходив службу з 2008 до 2022 року в Окремому загоні спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в Києві[3] та Харкові на посадах бійця, командира групи, першого заступника командира та командира.
Станом на 2011 рік офіцер загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом 1-ї бригади оперативного призначення.[4]
Від 2018 — командир окремого загону спеціального призначення «ОМЕГА» Східного територіального управління НГУ.
Брав активну участь в АТО/ООС; від 24 лютого 2022 — у відсічі повномасштабного російського вторгнення військ РФ в Україну. Того ж року призначений командиром 3-ї бригади оперативного призначення.[5]
Проявив мужність та професіоналізм під час боїв за Харків, звільнення його передмість (зокрема селища Кутузівка, сіл Мала Рогань і Циркуни Харківського району) та утримання бойових позицій біля м. Торецьк Бахмутського району на Донеччині. Під командуванням полковника Олександра Півненка бійці 3 БрОП ліквідували значну кількість живої сили та військової техніки російських окупантів, зокрема чотири танки на об'їзній дорозі під Харковом у перший день широкомасштабного вторгнення та літак Су-25, пілота якого затримали; знищили вісім БМП, дві установки ЗУ-23-2, 22 одиниці автомобільної техніки та реактивну систему залпового вогню. Неодноразово допомагав з евакуацією мирного населення.[1]
2023 року призначений начальником Східного територіального управління НГУ.[1]
8 липня 2023 року указом Президента України призначений командувачем Національної гвардії України[6][7][8][9][10]. 10 липня Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко представив Півненка командному складу НГУ.[11]
25 липня 2023 року введений до Ставки Верховного Головнокомандувача.[12]
Remove ads
Скандали та звинувачення
9 травня 2025 року співробітники НАБУ провели обшуки у низки посадовців Національної гвардії України. Рішенням Міністра внутрішніх справ шість посадовців відстороненні від займаних посад на час проведення розслідування[13]. 12 травня у НГУ повідомили, що командувач Національної гвардії України продовжує виконувати свої обов'язки[14][15].
Особисте життя
2004 рік встановив рекорд Харківського інституту танкових військ, виконавши за 55 хвилин 301 підйом-переворот.[1]
24 березня 2019 року брав участь у забігу на 21,097 км[16]
| 34 | Пивненко Александр | 568 | 00:42:51 | 01:26:12 | 4:05 | МУЖ | 27 |
23 грудня 2020 року особистий рекорд у виконанні вправи на прес 30 хв — 870 повторів.[17]
9 грудня 2021 року особистий рекорд у виконанні вправи на прес 60 хв — 1756 повторів.[18]
Нагороди
- орден святого вмч. Юрія Переможця Митрополита Київського і всієї України (17 лютого 2025) — за віддане служіння Богові й України, та жертовність у захисті добра і правди;
- знак пошани Харківської обласної ради «За заслуги перед Харківщиною» (06 листопада 2023 року) — за сумлінне виконання обов'язків, вірність українському народу, особисту мужність під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України;
- звання Герой України з вручення ордена «Золота Зірка» (23 березня 2023) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[19];
- орден «За мужність» II ступеня (30 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;[20]
- орден «За мужність» III ступеня (17 червня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;[21]
- почесна грамота Київської обласної державної адміністрації із врученням іменного годинника (30 березня 2011) — за багаторічну бездоганну службу, зразкове виконання службових обов'язків, високий професіоналізм та у зв'язку із Днем внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.[22]
Remove ads
Військові звання
- бригадний генерал (29 вересня 2023)[23]
Джерела
- Півненко, О., Гладков, В., Бєлай, С., Скляр, М., & Походенко, Д. (2025). Обґрунтування концептуальних напрямів упровадження штучного інтелекту для потреб сектору безпеки і оборони України. Society and Security, (3(9), 48–55. [24]
- Бригадний генерал О. С. Півненко. «Війна все змінює, керівництво шукає кращих, щоб швидко діяти» // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ: авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ: Фенікс, 2024. — С. 150—155 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
- Службово-бойова діяльність підрозділів спеціального призначення Національної гвардії України: навч. посіб. / О. С. Півненко та ін. Харків: НА НГУ, 2025. Ч. 1. 232 с.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads