Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Північна Суматра
провінція в Індонезії на острові Суматра З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Північна Суматра (індонез. Sumatera Utara, скорочено Сумут, індонез. Sumut) — провінція Індонезії, омивається водами Індійського океану на заході, Малаккської протоки на сході, межує з напівавтономною провінцією Ачех на півночі, провінцією Західна Суматра на півдні, та Ріау на південному сході.
  | |
.jpg) | |
 | |
| Столиця | Медан |
| Губернатор | Хассанудін (Hassanudin, в. о.) |
| Площа | 72 981 км² |
| Населення | 11 649 655 (2000) |
| Етнічні групи | батаки (44,75%), яванці (33,41%), ніасці (7,05%), малайці (5,97%), мінангкабау (2,59%), китайці (2,63% )[1] |
| Релігія | іслам (66,35%), християнство (31,13%), буддизм (2,35%)[2] |
| Мови | індонезійська (офіційна); батацькі, яванська, малайська[1] |
| Дата заснування | 15 квітня 1948 |
| Часовий пояс | UTC+7 |
| Сайт | sumutprov.go.id |
 | |
Територія 72 981 кв. км, населення 11 649 655 (2000, перепис).
Медан — адміністративний центр і найбільше місто провінції.
Remove ads
Історія
Територія провінції в VII ст. стала складовою частиною імперії Шривіджая. Пізніше перейшла під владу індуїстської імперії Маджапагіт з острова Яви, що існувала до початку XVI ст. Після утвердження на півночі Суматри ісламу й утворення Ачеського султанату в другій половині XVI ст., Північна Суматра стала частиною цієї держави та ареною битв ачинців із султанатами південної Суматри. Британці та голландці змагалися за контроль цією територією впродовж XVII — XVIII ст. Британія поступилася своїми інтересами на Суматрі в 1871 р., і до 1903 р. голландці встановили повний контроль над північною частиною острова. Після японської окупації в роки Другої світової війни (1939—1945) регіон увійшов до складу Республіки Індонезія в 1950 р. як провінція Північна Суматра. Політичні заворушення в Ачесі та вимоги надати цій області автономію призвели до утворення в 1956 р. на півночі окремої провінції з напіватономним статусом.
Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
Плато Батак, що знаходиться в центрі провінції, займає близько двох третин її території. Тут є як активні, так і неактивні вулкани, включаючи Синабунг (2 417 м), Сибаяк (2 094 м), Сорікмарапі (2 145 м). Біля центру плато на висоті 910 м на рівнем моря лежить озеро Тоба, залишок давнього виверження. В центрі озера знаходиться острів Самосир (довжина 44 км, ширина 19 км), з'єднаний із західним берегом вузьким штучним перешийком. На південному заході плато межує з прибережними низинами, болотистими на півночі та на півдні. Рівнини простягаються на північних схід від плато Батак, а південний схід провінції займає широка смуга боліт. Більшість населених пунктів біля узбережжя розташована в гирлах річок. Найбільші річки провінції Асаган та Барумун впадають в Малаккську протоку, перша з них витікає з озера Тоба.
Плато Батак вкрите тропічними лісами з тику, різних видів залізного дерева, баньяну та інших видів субтропічних рослин, включаючи дуб, клен, горіхове дерево і лавр. Бамбук також дуже поширений на плато. Береговий регіон вкритий болотними лісами, включаючи широку смугу мангрового лісу.
До складу провінції входять острови Ніас, Мусала та Бату, розташовані на захід від головного острова.
Remove ads
Адміністративний поділ
Узагальнити
Перспектива
До складу провінції входять 25 округів та 8 муніципалітетів (міст):
Remove ads
Економіка
Сільське господарство — основа економіки провінції. Тут вирощують рис, маніок, тютюн, каучук, олійну пальму, агаву, чай, каву, перець, фрукти та овочі. Промисловість обробляє харчові продукти й тютюн та виготовляє алюміній, напої, текстиль, різьблені товари з дерева, шкіряні та гумові вироби, машинне і транспортне устаткування. Головні шосе та залізничні колії пролягають паралельно північно-східному узбережжю. В Медані є міжнародний аеропорт.
Remove ads
Населення
Узагальнити
Перспектива
Етнічний склад населення Північної Суматри, за даними переписів населення 2000[5] і 2010[1] років, був таким:
Батаки — найбільший народ провінції, вони живуть у її центральних районах. Складаються з шести субетнічних груп: каро в окрузі Каро, пакпаки в округах Дайрі та Пакпак-Бхарат, сималунгуни в окрузі Сималунгун, тоба в округах Самосир, Тоба-Самосир, Гумбанг-Гасундутан, Північне Тапанулі, ангкола в окрузі Південне Тапанулі, мандайлінги в округах Мандайлінг-Натал, Паданг-Лавас і Північний Паданг-Лавас.
Ніасці населяють острови Ніас і Бату, мінангкабау — західне узбережжя провінції. Північносуматранські малайці (делі-малайці, асагани, ланкати) є корінним населенням східного узбережжя (округи Ланкат, Делі-Серданг, Серданг-Бедагай, Батубара, Асаган, Північний Лабуганбату, Лабуганбату, Південний Лабуганбату), що включає також столицю провінції Медан. Проте зараз у цьому регіоні чисельно переважать яванці та інші трансмігранти; живуть тут також китайці та індійці.
За даними перепису населення 2010 року, в провінції Північна Суматра проживало 8 579 830 мусульман (66 % населення), 4 025 867 християн (31 % населення), 303 548 буддистів, 14 644 індуїста[2]. Християнство поширене головним чином серед батаків та ніасців.
Медан — найбільше місто провінції. Іншими важливими міськими центрами є Бінджай, Пематангсіантар, Танджунгбалай і Тебінгтінгі.
Remove ads
Джерела
- North Sumatra. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica (англ.)
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads