Північноамериканська футбольна ліга (1968–1984)

Північноамериканська футбольна ліга (англ. North American Soccer League, NASL) — професіональна футбольна ліга, що діяла з 1968 по 1985 рік і мала статус вищого футбольного дивізіону у США і Канаді. Це перша ліга в історії футболу США, що була популярною не лише в регіональному масштабі, а в усій країні. Найвищу популярність ліга мала наприкінці 1970-х років. У той період у ній завершували свою кар'єру такі футболісти як Пеле, Франц Бекенбауер, Карлос Альберто, Йоган Кройф та ін.

Північноамериканська
футбольна ліга

Заснування	7 грудня 1967
Перший сезон	1968
Припинення	28 березня 1985
Останній сезон	1984
Під егідою	Федерація футболу США
Кількість команд	24
Рівень в структурі ліг країни	I
Країни	США, Канада
Найбільше титулів	Нью-Йорк Космос (5 титулів)

Ця стаття про футбольну лігу, що діяла з 1968 по 1984 рік. Про сучасну футбольну лігу з такою ж назвою див. Північноамериканська футбольна ліга.

Протягом декількох сезонів у лізі додатково проходив турнір з індор сокера.

Історія

У 1960-х роках внаслідок невеликої популярності футболу у США не існувало професіональної загальнонаціональної ліги (остання з них American Soccer League припинила існування ще у 1933 році). Проте живі трансляції чемпіонату світу 1966 року викликали значний інтерес у Сполучених Штатах. Внаслідок цього декілька функціонерів спортивної індустрії США вирішили створити нову професіональну лігу^[1]. Було створено консорціум спортивних інвесторів (серед них були власники команд МЛБ і НХЛ) за назвою Національна професіональна футбольна ліга (англ. Національна професіональна футбольна ліга) — NPSL.

В першому сезоні 1967 році разом з NPSL існувала ще одна ліга — Об'єднана футбольна асоціація (англ. Об'єднана футбольна асоціація, USA. Цю лігу офіційно підтримували федерації футболу США і Канади, а також ФІФА. Вона діяла за принципом Міжнародної футбольної ліги (англ. International Soccer League, ISL), що діяла у 1960—65 роках. USA запрошувала на два місяці влітку футбольні клуби з Європи, які виступали в чемпіонаті під іншими назвами і представляли міста США. NPSL, хоча й не мала офіційного схвалення від футбольних органів (це могло означати дискваліфікацію гравців, що грали у NPSL, у змаганнях під егідою ФІФА), змогла укласти угоду про трансляції матчів з компанією CBS і провела перший сезон, в якому зіграло 10 команд. Трансляції мали дуже низькі рейтинги і угоду було розірвано.

У грудні 1967 року NASL і USA об'єдналися і створили Північноамериканську футбольну лігу. В першому сезоні взяло участь 17 команд, розподілені на 4 дивізіони. Команди майже повністю складалися з іноземних гравців. У складах 17 команд було лише 30 громадян США і Канади, а з них лише 13 були народилися в цих країнах.^[2]. За відсутності власних стадіонів команди змушені були орендувати великі спортивні споруди. Низька відвідуваність матчів і високі зарплати іноземних футболістів призвели до того, що команди були збитковими. Вже в наступному сезоні залишилося лише 5 команд. Футбол і далі був чужим видом спорту для американської спортивної культури. Наприклад, у 1969 році середня відвідуваність складала 2930 глядачів на матчі.

Поступове зростання інтересу до NASL почалося на початку 1970-х років. У 1971 році до ліги вступили 3 нових команди, серед яких і «Нью-Йорк Космос» — найвідоміша команда NASL. Чемпіон 1973 року «Філадельфія Атомз» мав середній показник відвідуваності 11500. В 1974—1975 роках кількість команд різко зросла до 20. Також з 1975 року в NASL почали приїжджати відомі футболісти, серед яких були Еусебіу і Пітер Бонетті. Значну увагу не лише у США, а й у світі привернув перехід до «Нью-Йорк Космос» бразильця Пеле. Пеле провів у NASL три сезони і у 1977 році завершив там кар'єру.

Згодом у 1976 році «Лос-Анджелес Азтекс» підписав контракт з Джорджом Бестом, до «Нью-Йорк Космос» перейшов Франц Бекенбауер. Багато інших відомих гравців у той час виступали за інші клуби. В сезонах з 1976 по 1980 рік в NASL було 24 команди.

З початку 1980-х років у лізі знову почалися фінансові труднощі, причиною яких були необґрунтовано велика частка зарплат гравців у загальних витратах, а також економічна криза у США, через яку власники команд змушені були закривати команди. По закінченні сезону 1981 року було ліквідовано 5 команд. Загальний дефіцит усіх 24 команд ліги склав близько 30 мільйонів доларів США^[3]. Ще дві було закрито згодом за рішенням ліги, оскільки для них не вдалося знайти нових власників.

Спад продовжився і останнім сезоном NASL став сезон 1984 року.

Особливості правил

За перемогу в матчі нараховувалося шість очок. За нічию Або за перемогу в серії пенальті) в різні роки нараховувалося від 3 до 4 очок. Також за кожен забитий в основний час гол нараховувалося одне очко, але не більше трьох в одному матчі. Також в лізі деякий час існувало модифіковане правило офсайду.

Команди

Команда	Роки у NASL	Історія змін франшизи у NASL	Виступи в інших лігах (до або після NASL)
Атланта Аполлоз	1973	Чіфс→Аполлоз	–
Атланта Чіфс	1968–1972	Чіфс→Аполлоз	NPSL
Атланта Чіфс (1979)	1979–1981	Керібуз→Чіфс (1979)	–
Балтимор Бейз	1968–1969	–	NPSL
Балтимор Кометс	1974–1975	Кометс→Джоз→Квіксілверз→Сокерз	–
Бостон Бікенз	1968	–	USA
Бостон Мінітмен	1974–1976	–	–
Калгарі Бумерз	1981	Роугз→Бумерз	–
Каліфорнія Серф	1978–1981	Старз→Серф	–
Колорадо Керібуз	1978	Керібуз→Чіфс (1979)	–
Чикаго Мастенгз	1968	–	USA
Чикаго Стінг	1975–1984	–	MISL
Клівленд Стокерз	1968	–	USA
Коннектикут Байсентенніелз	1977	Байсентенніелз→Коннектикут→Стомперз→Дріллерз	–
Космос	1977–1978	Нью-Йорк→Космос→Нью-Йорк	–
Даллас Торнадо	1968–1981	–	USA
Денвер Динамоз	1974–1975	Динамоз→Кікс	–
Детройт Кугерз	1968	–	USA
Детройт Експрес	1978–1981	Експрес→Дипломатс (1981)	–
Едмонтон Дріллерз	1979–1982	Байсентенніелз→Коннектикут→Стомперз→Дріллерз	–
Форт-Лодердейл Страйкерз	1977–1983	Дартс→Гатос→Торос→Страйкерз→Міннесота	–
Голден Бей Ерсквейкс	1983–1984	Сан-Хосе Ерсквейкс→Голден Бей	MISL, WSA
Хартфорд Байсентенніелз	1975–1976	Байсентенніелз→Коннектикут→Стомперз→Дріллерз	–
Х'юстон Геррікейн	1978–1980	–	–
Х'юстон Старз	1968	–	USA
Джексонвілл Ті Мен	1980–1982	Ті Мен→Джексонвілл	ASL, USL
Канзас-Сіті Сперз	1968–1970	–	NPSL
Лас-Вегас Квіксілверз	1977	Кометс→Джоз→Квіксілверз→Сокерз	–
Лос-Анджелес Азтекс	1974–1981	–	–
Лос-Анджелес Вулвз	1968	–	USA
Мемфіс Роугз	1978–1980	Роугз→Бумерз	–
Маямі Гатос	1972	Дартс→Гатос→Торос→Страйкерз→Міннесота	–
Маямі Торос	1973–1976	Дартс→Гатос→Торос→Страйкерз→Міннесота	–
Міннесота Кікс	1976–1981	Динамоз→Кікс	–
Міннесота Страйкерз	1984	Дартс→Гатос→Торос→Страйкерз→Міннесота	MISL
Монреаль Олімпік	1971–1973	–	–
Монреаль Менік	1981–1983	Ф'юрі→Менік	–
Нью-Інгленд Ті Мен	1978–1980	Ті Мен→Джексонвілл	–
Нью-Йорк Космос	1971–76, 1979–84	Нью-Йорк→Нью-Йорк Космос→Нью-Йорк	MISL
Нью-Йорк Дженералз	1968	–	NPSL
Окленд Кліпперз	1968	–	NPSL
Окленд Стомперз	1978	Байсентенніелз→Коннектикут→Стомперз→Дріллерз	–
Філадельфія Atoms	1973–1976	–	–
Філадельфія Ф'юрі	1978–1980	Ф'юрі→Менік	–
Портленд Тімберз	1975–1982	–	–
Рочестер Ленсерз	1970–1980	–	ASL
Сент-Луїс Старз	1968–1977	Старз→Серф	NPSL
Сан-Антоніо Сандер	1975–1976	Сандер→Team Hawaii→Roughnecks	–
Сан-Дієго Джоз	1976	Кометс→Джоз→Квіксілверз→Сокерз	–
Сан-Дієго Сокерз	1978–1984	Кометс→Джоз→Квіксілверз→Сокерз	MISL, CISL
Сан-Дієго Торос	1968	–	NPSL
Сан-Хосе Ерсквейкс	1974–1982	Ерсквейкс→Голден Бей	–
Сіетл Саундерз	1974–1983	–	–
Тампа-Бей Раудіз	1975–1984	–	AISA, ASL, APSL
Команда Америки	1983	–	–
Команда Гаваїв	1977	Сандер→Команда Гаваїв→Рафнекс	–
Торонто Бліззард	1978–1984	Метроз→Метроз-Хорватія→Бліззард	–
Торонто Фелкенз	1968	–	NPSL
Торонто Метроз	1971–1974	Метроз→Метроз-Хорватія→Бліззард	–
Торонто Метроз-Хорватія*	1975–1978	Метроз→Метроз-Хорватія→Бліззард	NSL, CISL, CSL
Талса Рафнекс	1978–1984	Сандер→Команда Гаваїв→Рафнекс	–
Ванкувер Роялз	1968	–	USA
Ванкувер Вайткепс	1974–1984	–	–
Вашингтон Дартс	1970–1971	Дартс→Гатос→Торос→Страйкерз→Міннесота	ASL
Вашингтон Дипломатс	1974–1980	–	–
Вашингтон Дипломатс (1981)	1981	Експрес→Дипломатс (1981)	–
Вашингтон Віпс	1968	–	USA

Чемпіони

Рік	Переможець (к-сть титулів)	Фіналіст	Найкраща команда регулярного сезону (очки)	Найрезультативніший гравець (очки)	Тренер переможців
1968	Атланта Чіфс (1)	Сан-Дієго Торос	Сан-Дієго Торос (186 очок)	Януш Ковалік	Філ Вуснем
1969	Канзас-Сіті Сперз (1)	Атланта Чіфс	Канзас-Сіті Сперз (110 очок)	Кайзер Мотаунг	Янош Бедл
1970	Рочестер Ленсерз (1)	Вашингтон Дартс	Вашингтон Дартс (137 очок)	Кіріакос Апостолідіс	Сел Де Роса[4]
1971	Даллас Торнадо (1)	Атланта Чіфс	Рочестер Ленсерз (141 очок)	Карлос Метідьєрі	Рон Ньюмен
1972	Нью-Йорк Космос (1)	Сент-Луїс Старз	Нью-Йорк Космос (77 очок)	Ренді Гортон	Гордон Бредлі
1973	Філадельфія Атомз (1)	Даллас Торнадо	Даллас Торнадо (111 очок)	Кайл Роут (мл.)	Ел Міллер
1974	Лос-Анджелес Азтекс (1)	Маямі Торос	Лос-Анджелес Азтекс (110 очок)	Пол Чайлд	Алекс Пероллі[5]
1975	Тампа-Бей Раудіз (1)	Портленд Тімберз	Портленд Тімберз (138 очок)	Стів Девід	Едді Фірмані
1976	Торонто Метроз-Хорватія (1)	Міннесота Кікс	Тампа-Бей Раудіз (154 очок)	Джорджо Кіналья	Домагой Капетанович
1977	Нью-Йорк Космос (2)	Сіетл Саундерз	Форт-Лодердейл Страйкерз (161 очок)	Стів Девід	Едді Фірмані
1978	Нью-Йорк Космос (3)	Тампа-Бей Раудіз	Нью-Йорк Космос (212 очок)	Джорджо Кіналья	Едді Фірмані
1979	Ванкувер Вайткепс (1)	Тампа-Бей Раудіз	Нью-Йорк Космос (216 очок)	Оскар Фаббіані	Тоні Вейтерз[6]
1980	Нью-Йорк Космос (4)	Форт-Лодердейл Страйкерз	Нью-Йорк Космос (213 очок)	Джорджо Кіналья	Геннес Вайвайлер і Ясін Озденак
1981	Чикаго Стінг (1)	Нью-Йорк Космос	Нью-Йорк Космос (200 очок)	Джорджо Кіналья	Віллі Рой
1982	Нью-Йорк Космос (5)	Сіетл Саундерз	Нью-Йорк Космос (203 очок)	Джорджо Кіналья[7]	Жуліо Маззеї
1983	Талса Рафнекс (1)	Торонто Бліззард	Нью-Йорк Космос (194 очок)	Роберто Кабаньяс	Террі Хеннессі
1984	Чикаго Стінг (2)	Торонто Бліззард	Чикаго Стінг (120 очок)	Стів Жунгул	Віллі Рой

Щорічні індивідуальні нагороди

Рік	MVP	Новачок	Тренер
1968	Януш Ковалік	Кайзер Мотаунг	Філ Вуснем
1969	Пепе Фернандес	Пепе Фернандес	Янош Бедл
1970	Карлос Метідьєрі	Джим Лікер	Сал ДеРоса
1971	Карлос Метідьєрі	Ренді Гортон	Рон Ньюмен
1972	Ренді Гортон	Майк Вінтер	Казимеж Франкевич
1973	Воррен Арчібалд	Кайл Роут (мл.)	Ел Міллер
1974	Пітер Сілвестер	Даг МакМіллан	Джон Янг
1975	Стів Девід	Кріс Бар	Джон Сьюелл
1976	Пеле	Стів Печер	Едді Фірмані
1977	Франц Бекенбауер	Джим МакАлістер	Рон Ньюмен
1978	Майк Фленеган	Гері Етерінгтон	Тоні Вейтерз
1979	Йоган Кройф	Леррі Галкер	Тімо Лієкоскі
1980	Роджер Девіс	Джефф Дурган	Алан Гінтон
1981	Джорджо Кіналья	Джо Моррон	Віллі Рой
1982	Пітер Ворд	Педро ДеБріто	Джонні Джайлз
1983	Роберто Кабаньяс	Грегг Томпсон	Драган Попович
1984	Стів Жунгул	Рой Вегерле	Рон Ньюмен