Північнокитайська м'якотіла черепаха

Північнокитайська м'якотіла черепаха (Pelodiscus maackii) — вид черепах з роду далекосхідні черепахи родини трикігтеві черепахи. Інші назви «Амурська м'якотіла черепаха», «м'якотіла черепаха Маака» (на честь російського природознавця Річарда Маака), «далекосхідна черепаха звичайна».

Північнокитайська м'якотіла черепаха
Охоронний статус
CITES Appendix II (CITES)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Черепахи (Testudines)
Підряд:	Схованошиї черепахи (Cryptodira)
Родина:	Трикігтеві черепахи (Trionychidae)
Рід:	Далекосхідні черепахи (Pelodiscus)
Вид:	Північнокитайська м'якотіла черепаха (P. maackii)
Біноміальна назва
Pelodiscus maackii Brandt, 1857
Синоніми[2]
Trionyx maackii Brandt, 1857 Amyda maackii Stejneger, 1907 Trionyx maachii Stanley, 1914 (ex errore) Trionyx maaki Chkhikvadze, 1987 (ex errore) Pelodiscus maackii David, 1994

Опис

Pelodiscus maackii

Значною мірою схожа на вид Китайська м'якотіла черепаха, від якої відрізняється за морфологічними та молекулярно-генетичними ознаками. Довжина карапакса становиться 32,5 см при вазі 4,5 кг. Кінець морди витягнутий у довгий м'який хоботок, на кінці якого відкриваються ніздрі. Шия довга. Щелепи дуже сильні, з гострим ріжучим краєм. Рогові краї щелеп прикриті товстими шкірястими виростами. Панцир круглий, з м'якими краями, що допомагає зариватися в мул, вкритий м'якою шкірою, без рогових щитків. У молодих черепах панцир майже круглий, у дорослих стає видовженим і пласкішим. У молодих особин на карапаксі розташовуються поздовжній ряди горбків, які в міру дорослішання зливаються у валики, а у дорослих зникають. На кожній нозі по п'ять пальців, із них три внутрішні закінчуються гострими кігтями. Пальці мають добре розвинені плавальні перетинки.

Верхня сторона панцира зеленувато-сіра або зеленувато-бура з більш менш виразними дрібними жовтими плямами. Пластрон світло-жовтий або рожево-білий, у молодих черепах — яскраво-жовтогарячий, іноді з темними плямами. Голова, шия і кінцівки також зеленувато-сірі або зеленувато-бурі. На голові є дрібні світлі та темні плями, від ока назад тягнеться вузька темна лінія.

Спосіб життя

Воліє до прісних водойм, трапляється на рисових полях. Добре плаває та пірнає, може довго залишатися під водою. Частина кисню тріонікс здатний отримувати з води за допомогою так званого глоткового дихання. Віддає перевагу добре прогрітим водоймам з мулистим або піщаним дном, розрідженою водною рослинністю і пологими берегами. Уникає рік з сильною течією. У сильну спеку заривається у сирий пісок чи йде у воду. При небезпеці миттєво ховається у воді, закопуючись у донний мул. Найбільш активна у сутінках та вночі. Має агресивний характер. Живиться рибою, земноводними, ракоподібними, комахами, молюсками та хробаками. Здобич підстерігає в засідці, закопавшись в мул або пісок на дні, і хапає жертву швидким рухом голови. За одне полювання може з'їсти 3—4 рибки завдовжки 10—12 см.

Статева зрілість настає у 5—7 років. Гніздування відбувається на відстані від води у 4—35 м. У ґрунті черепаха задніми кінцівками вириває ямку завглибшки 15—20 см і діаметром 8—10 см у нижній частині. При паруванні самець утримує самицю щелепами за шкіру шиї або передні лапи. Копуляція проходить під водою і продовжується до 5—10 хвилин. Вагітність триває 50—65 днів. Відкладання яєць відбувається з травня до серпня. Яйця поміщаються у ямку і засипаються ґрунтом. Інкубаційний період триває 40—60 днів. При підвищенні температури до +33 °C час розвитку яєць скорочується до 30 діб. За сезон розмноження самка робить 2—3 кладки при перерві у 5—6 днів, кількість яєць в яких може досягати 18—75. Черепашата з'являються у серпні — вересні.

Поширення

Мешкає в річках Амур ат Уссурі і їхніх притоках, зустрічається в річках, що впадають до озер Ханка і Гассі (в межах КНР, Російської Федерації, КНДР). Завезено до річки Чуя в Киргизстані та річок Японії.