Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Північно-Двінський канал

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Північно-Двінський каналmap
Remove ads

59°54′36″ пн. ш. 38°40′32″ сх. д.

Thumb
Північно-Двінський канал на мапі позначено червоним
Коротка інформація Джерело водотоку, Гирло ...

Північно-Двінський канал — канал у Вологодській області Росії, є частиною Північно-Двінської водної системи. Велика частина проходить по території національного парку «Російська Північ».

Сполучає річку Шексна, як частину Волго-Балтійського водного шляху і річку Сухона, притоку Північної Двіни. Починається від населеного пункту Топорня на Шексні (664—665 км Волго-Балтійського водного шляху) і проходить до селища Знаменське у витоках Сухони.

До 1930-х років був єдиним каналом що сполучав Волгу і Біле море.

Загальна протяжність каналу складає 127 кілометрів. Ширина каналу варіюється від 26 до 30 метрів, глибина 1,8 м (далі Сіверського озера — 1,4-1,5 м). Радіус закруглення 200 метрів. До складу каналу входять:

  • Топорнинський канал
    • Шлюз № 2
    • Шлюз № 3
    • Топоринська загороджувальна брама
  • Сіверське озеро
  • Кузьминський канал
  • озеро Покровське (Бабине)
  • річка Поздишка
  • Зауломське озеро
    • Зауломська гребля
  • 1-й Вазеринський канал
  • озеро Пігасово
  • 2-й Вазеринський канал
  • озеро Кишемське
  • Кишемський канал
    • Кишемська загороджувальна брама
  • річка Іткла
    • Шлюз № 4
  • Озеро Благовещенська
  • річка Порозовиця
    • Шлюз № 5
    • Шлюз № 6
  • Кубенське озеро
    • Гребля «Знаменита»
    • Шлюз № 7

Канал обслуговується шістьма шлюзами і вісьмома греблями. Перепади в камерах варіюються від 1 до 4 м, камери дерев'яні.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

До 1703, Північна Двіна була головною водною артерією, що сполучає Росію і Європу, Архангельськ був головним московським портом, що використовувався для зовнішньої торгівлі. У 1703, було засновано Санкт-Петербург, і Петро І випустив ряд наказів, що обмежував значення Архангельська як морського порту, намагаючись переорієнтувати зовнішню торгівлю до Балтійського моря. Архангельськ був повністю відновлений як морський порт у 1762, і отже водне сполучення між сточищем Північної Двіни і центральною Росією були конче потрібне. У 1798 були розпочаті дослідження кращого маршруту для каналу, що сполучає Шексну і озеро Кубенське[3]

На початку XIX століття, було вирішено що Північно-Катеринський канал є перспективнішим, і проект було відкладено. Проте, Північно-Катеринський канал виявився неефективним з ряду причин і було остаточно закрито у 1838. Але, Наполеонівські війни блокували доступ Росії до Європи через Балтійське море, і Архангельськ на певний час знову став найголовнішим зовнішнім торговим портом, з суднобудуванням як провідною місцевою промисловістю. У 1823 маршрут для каналу розглядався вдруге, і будівництво було розпочато у 1824.[3] Канал було відкрито у 1828 під назвою канал Олександра Вюртемберзького, на честь російського міністра перевезень у 1822—1833, князя Олександра Вюртемберзького[4]

Згодом, виконувалися ремонтні роботи. У 1834 була побудована гребля на Сухоні, щоб стабілізувати рівень води в озері Кубенське. У 1884 відбулася реконструкція каналу (чотири шлюзи було демонтовано) було збільшено максимальний розмір суден, які змогли користуватися каналом. Нарешті, ще одна реконструкція виконувалася між 1916 і 1921. Після реконструкції назва каналу була змінена, щоб уникати будь-якої згадки царської родини[3]

Remove ads

Примітки

Посилання

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads