Пізньоцвіт Фоміна

Пізньоцві́т Фоміна́ (Colchicum fominii)^[1] — багаторічна рослина родини пізньоцвітових. Вид занесений до Червоної книги України і Європейського червоного списку.

?Пізньоцвіт Фоміна
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Насінні (Spermatophyta)
—	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Однодольні (Liliopsida)
Порядок:	Лілієцвіті (Liliales)
Родина:	Пізньоцвітові (Colchicaceae)
Рід:	Пізньоцвіт (Colchicum)
Вид:	Пізньоцвіт Фоміна
Біноміальна назва
Colchicum fominii Bordz.
Посилання
Вікісховище:	Colchicum fominii
Віківиди:	Colchicum fominii
IPNI:	533292-1

Опис

Невеличка трав'яниста рослина заввишки 8-10 см, геофіт, осінній ефемероїд. Бульбоцибулина довгасто-яйцеподібна або яйцеподібна, обгорнута чорними шкірястими оболонками, витягнутими в довгу шийку. Стебло 6-15 см заввишки. Листки лінійноланцетні, з короткими сосочками по краях, розвиваються наступного після цвітіння року. Квітки 3-4 см завдовжки, лілові, поодинокі, іноді розвиваються по 2-3 на одній рослині.

Екологія та поширення

Вид світлолюбний, помірно посухостійкий, віддає перевагу проникним ґрунтам. Росте у типчаково-ковилових степах, на степових схилах, у лісосмугах, заростях чагарників, штучних деревних насадженнях.

Плодоносить у квітні-травні. Розмножується насінням.

Ендемік Західного Причорномор'я з досить невеликою зоною розповсюдження. Центр ареалу знаходиться в Добруджі і на Бесарабській височині, в Україні пізньоцвіт Фоміна росте в басейнах річок Кучурган, Киргиж, Когильник.

Значення і статус виду

Головним негативним чинником, що спричинює зменшення популяцій, є антропогенне навантаження: рекреаційний вплив, розорювання схилів, гідротехнічні роботи в долинах річок. В Україні вид охороняється лише в межах геологічної пам'ятки природи «Гребеники». Крім того, пізньоцвіт Фоміна занесений до Резолюції 6 Бернської конвенції.

Систематика

Рослина вперше зібрана В. І. Бурчаком-Абрамовичем в середині 1930-х років в околицях села Гребеники Одеської області. По зібраним квітучим особинам Є. І. Бордзиловський (1938) описав її як новий ендемічний вид і назвав його на честь відомого українського ботаніка Олександра Фоміна. Сучасні систематики по-різному розглядають цей таксон: одні надають йому статус окремого виду, інші вважають синонімом спорідненого виду — пізньоцвіту піщаного.

Література

• Крицька Л. І., Дятлов С. Є. Пізньоцвіт Фоміна (Colchicum fominii Bordz.) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. — Київ: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 78. — ISBN 978-966-97059-1-4.
• Дятлов С. Е. Новые местонахождения безвременника Фомина на территории Одесской области. — В кн.: Мат. науч. конф. молодых ученых Одесского университета. Сер. биол. — Одесса. — 1985. — С. 142—143. (рос.)