Пійло

Пі́йло — село Калуського району Івано-Франківської області, розташоване на лівому березі річки Чечва за 1 км на південний захід від Калуша. Входить до складу Калуської міської громади.

село Пійло
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Тер. громада	Калуська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26060170110080049
Основні дані
Засноване	1187
Перша згадка	2 червня 1475
Населення	2150
Площа	10,4 км²
Густота населення	206,73 осіб/км²
Поштовий індекс	77344
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°00′10″ пн. ш. 24°18′13″ сх. д.H G O
Водойми	Чечва
Місцева влада
Адреса ради	77344, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Пійло вул. Грушевського, 85
Вебсторінка	https://kalushcity.gov.ua/city/s-pijlo
Староста	Гелега Галина Ярославівна
Карта
Пійло
Пійло
Мапа
Пійло у Вікісховищі

Пійло на австрійській карті 1779-1783рр.

Німецький аерофотознімок села Пійла часів Другої світової війни, датований 20 грудня 1944р.

Історія

Згідно з припущеннями назва села пов'язана з гідрологічним розміщенням Пійла. Можливо, таку назву дали чумаки, які возили сіль з Калуша або татари, які зупинялися тут перед тим, як рушити на Рогатинщину і Галич.

Перші згадки

Перші поселення на території села існували ще за часів кам'яної доби. Про це свідчать знайдені в селі та навколишніх місцях знаряддя праці. Перша згадка про село Пійло датується 1454 роком.

Згадується 2 червня 1475 року в книгах галицького суду ^[1]. У податковому реєстрі 1515 року документується 10 ланів (близько 250 га) оброблюваної землі^[2].

У 1565–1566 рр. у Пійлі нараховувалося 30 дворів, населення становило 150–160 осіб. У податковому реєстрі 1578 р. в селі фіксується піп — отже, вже тоді була церква^[3]. Місцеві селяни торгували у місті продуктами харчування, продавали рідкісний червоний дуб з лісу неподалік та випалювали поташ. За часів Хмельниччини у Калуші спалахнуло повстання за активної участі пійлян^[4], яке очолив Іван Грабівський. У повстанні у жовтні-листопаді 1648 року брало участь до 5 тисяч людей, пізніше повстанці об'єднались з військом Семена Височана.

У 1670 році повсталі жителі села напали на римокатолицький монастир у Голині. Протягом 1672–1676 ця місцевість не раз ставала полем битв турецько-татарської орди з поляками.

Перша світова війна

В 1914 р. почалася Перша світова війна. Село поперемінно захоплювали то росіяни, то австрійці. У травні 1919 року Галичину окупувала Польща.

Друга світова війна

У 1939 році в селі проживало 1620 мешканців (1570 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв)^[5].

У 1939 р. Галичину захопив СРСР, у 1941 — Німеччина, у 1944 — знову СРСР. У боях 1944 року загинуло 3 пійлян, загалом у ІІ світовій війні полягло 28 вихідців з Пійла. Жителі села взяла активну участь у русі опору окупантам, воюючи в УПА, підтримуючи підпілля ОУН та жертвуючи своєю волею і життям. Їхні родини окупанти виселили в Сибір. У січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Пійлі — з 30 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).

УРСР

Колись на теренах села була цегельня, а тепер — штольня копальні, яка так і не була введена в дію^[6].

Навесні 1948 року створено колгосп «Більшовик». 5 грудня 1949 року був убитий голова колгоспу Турлей А. К.

Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.

У 1956 р. ліквідовано в селі неписьменність і малописьменність. Із двокласової (шестирічне навчання вели два вчителі) школи організували початкову 4-класну школу, потім семирічну і восьмирічну.

Закинута шахта

Село в незалежній Україні

З 1998 р. почалася газифікація села, головою сільської ради на той час був Михайло Савчук. Закінчила газифікацію села Наталія Савчук, котра була обрана головою у 2002 році.

В 2012 році в селі народилося 20 діток, померло 37 людей. Найбільше у селі Стасюків та Лисаників.

У 2018 р. встановлено освітлення вулиць.^[7]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2142	99.63%
російська	7	0.33%
білоруська	1	0.04%
Усього	2150	100%

Пам’ятники

• Пам'ятник жителям села, які загинули у ІІ св. війні поставлено в 1970-х роках.
• Символічна могила Січовим стрільцям, зруйнована у 1939 р., була поновлена 16 лютого 1990 р.

Релігія

Церква святого мученика Дмитрія вперше згадується 1684 року про сплату 10 злотих катедратика (столового податку)^[9]. Також згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року, як і друга пійлянська церква — церква Введення Матері Божої в Храм.

У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камʼянецької єпархії 1740—1755 рр. церква Введення Матері Божої в Храм описується як дерев'яна, збудована коштом парохіян у 1703 році, парох — Ян Хохонович, висвячений у 1729 році, 25 парохіян-господарів. Церква святого мученика Дмитрія, — дерев'яна, споруджена в 1722 році коштом пароха Гаврила Зигодського (Вигодського?), висвяченого в 1715 році, 26 парохіян-господарів.

200-річна церква Введення в Храм Пр. Богородиці 1768

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у пійлівській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 86, 60, 54, 38, 35, вагою 377, 104, 63, 21, 16 кг, виготовлених у 1880, 1745, 1704, 1745, 1746 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.^[10] У селі є три храми Господні — греко-католицький, православний Київського патріархату та православний автокефальний. Уночі з 25 на 26 липня 1965 р. спалили 200-річну церкву^[11] Введення в Храм Пр. Богородиці 1768 р. побудови. На щастя, залишився храм православної громади, який почали будувати у грудні 1933 р. Однак уже 16 жовтня 1965 року громада села самочинно збудувала церкву — доносили у «відповідні» органи^[12].

У 1995 р. споруджено греко-католицьку церкву Введення Матері Божої в Храм.^[13]

У 2011—2018 р. побудовано храм св. ап. Петра і Павла УАПЦ (тепер — ПЦУ). Настоятель митр. прот. Василь Малярчук.

• 
  Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (УГКЦ)
• 
  Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (колишня УПЦ КП)
• 
  Церква св. ап. Петра і Павла (колишня УАПЦ)

Учасники воєн

Перша світова

• Bolechowski Josef — 1873 р. нар.
• Bojczuk Jaremko — 1888 р. нар.
• Chomicky Cyril
• Druk Barnabas — 1887 р. нар.
• Druk Nicolaus — 1888 р. нар.
• Dmytrow Elias — 1881 р. нар.
• Fedorów Josef — 1893 р. нар.
• Ficak Demetr — 1889 р. нар.
• Ficak Michael — 1888 р. нар.
• Ficak Michael — 1888 р. нар.
• Ficak Johann — 1894 р. нар.
• Hladeński Sydor — 1893 р. нар.
• Hnatov Nikolaj — 1873 р. нар.
• Jasinski Thadeus — 1892 р. нар.
• Jurkow Wasil — 1890 р. нар.
• Kaschubiuski Wasyl — 1884 р. нар.
• Kierkosz Konrad
• Kierkosz Johann — 1894 р. нар.
• Kochan Onufer — 1890 р. нар.
• Kochan Konstantin — 1889 р. нар.
• Kochan Wasyl — 1896 р. нар.
• Kochan Anton — 1880 р. нар.
• Kochan Demeter — 1895 р. нар.
• Kochan Stefan — 1882 р. нар.
• Kyrkosz Filemon — 1883 р. нар.
• Kłosiewicz Dionisius — 1889 р. нар.
• Lazoryszyn Dmytro — 1895 р. нар.
• Lesanyk Stanislaus — 1879 р. нар.
• Lesanyk Basil — 1894 р. нар.
• Łubka Michael — 1897 р. нар. (УСС)
• Marczuk Michael — 1893 р. нар.
• Melnyk Stefan — 1888 р. нар.
• Melnyk Stefan — 1888 р. нар.
• Melnyk Archip — 1888 р. нар.
• Melnyk Konstantin — 1894 р. нар.
• Мельник Філіп Олексійович (армія Російської імперії)
• Mikulak Nikolaus — 1893 р. нар.
• Mikulak Basil — 1885 р. нар.
• Mikulak Alexander — 1890 р. нар.
• Misura Ignatz — 1878 р. нар.
• Niklyn Stefan — 1885 р. нар.
• Parcej Konrad — 1886 р. нар.
• Parcej Michael — 1872 р. нар.
• Parcej Peter — 1888 р. нар.
• Romanowitz Vasilj — 1891 р. нар.
• Sawków Josef — 1882 р. нар.
• Sawków Michael — 1889 р. нар.
• Sawczuk Wasyl — 1877 р. нар.
• Semanyszyn Johann — 1890 р. нар.
• Stasiuk Basil — 1883 р. нар.
• Stasiuk Zacharia — 1891 р. нар.
• Stasiuk Michael — 1888 р. нар.
• Stasiw Basil — 1883 р. нар.
• Tkacz Cyril — 1887 р. нар.
• Turłej Johann — 1883 р. нар.

Друга світова

• Болеховський Василь Васильович — 1912 р. нар.
• Болеховський Філіп Захарович — 1907 р. нар.
• Брит Василь Іванович — 1926 р. нар.
• Булавинець Іван Федорович — 1905 р. нар.
• Грицак Василь Іванович — 1923 р. нар.
• Грицак Микола Іванович — 1926 р. нар.
• Дзюбинський Микола Фомович — 1922 р. нар.
• Дідик Микола Кіндратович — 1926 р. нар.
• Дідик Олексій — 1919 р. нар.
• Дідик Олександр Степанович — 1919 р. нар.
• Дмитрів Іван Кирилович — 1911 р. нар.
• Івасів Діонісій Фомович — 1915 р. нар.
• Керкуш Корнил Іванович — 1920 р. нар.
• Керкуш Микола Іванович — 1923 р. нар.
• Керкуш Петро Кирилович — 1916 р. нар.
• Кіндрат Михайло Дмитрович — 1918 р. нар.
• Кобльовський Василь Іванович — 1922 р. нар.
• Кохан Павло Микитович — 1922 р. нар.
• Кохан Петро Михайлович — 1912 р. нар.
• Кохан Семен Михайлович — 1918 р. нар.
• Кучера Василь Максимович — 1914 р. нар.
• Кучера Кирило Кирилович — 1925 р. нар.
• Лазоришин Іван Миколайович — 1925 р. нар.
• Лазоришин Іван Пилипович — 1907 р. нар.
• Лисаник Андрій Іванович — 1912 р. нар.
• Лисаник Олексій Євстахович — 1925 р. нар.
• Лисаник Олексій Миколайович — 1901 р. нар.
• Лисаник Олексій Михайлович — 1925 р. нар.
• Лисаник Яків Гаврилович — 1911 р. нар.
• Луцак Іван Михайлович — 1923 р. нар.
• Маркевич Василь Андрійович — 1911 р. нар.
• Микуляк Василь Іванович — 1924 р. нар.
• Микуляк Іван Петрович — 1926 р. нар.
• Микуляк Іван Федорович — 1910 р. нар.
• Микуляк Микола Корнилович — 1901 р. нар.
• Микуляк Михайло Иванович — 1925 р. нар.
• Николин Юрій Михайлович — 1922 р. нар.
• Олексин Іван Степанович — 1925 р. нар.
• Павлишин Данило Григорович — 1912 р. нар.
• Панькович Іван Васильович — 1920 р. нар.
• Парцей Андрій Матвійович — 1910 р. нар.
• Парцей Іван Дмитрович — 1924 р. нар.
• Парцей Іван Павлович — 1911 р. нар.
• Парцей Олексій Миколайович — 20.03.1925 р. нар.
• Парцей Олексій Романович — 1908 р. нар.
• Парцей Семен Миколайович — 1918 р. нар.
• Парцей Семен Миколайович — 1912 р. нар.
• Перегуда Василь Іванович — 1911 р. нар.
• Перегуда Йосиф Іванович — 1913 р. нар.
• Пукіш Ігнатій Федорович — 1918 р. нар.
• Романів Юрій Дмитрович — 1923 р. нар.
• Савчук Андрій Михайлович — 1914 р. нар.
• Савчук Анна Йосифівна — 1922 р. нар.
• Савчук Іван Леонтійович — 1912 р. нар.
• Савчук Іван Петрович — 1913 р. нар.
• Савчук Олексій Іванович — 1923 р. нар.
• Савчук Павло Васильович — 1919 р. нар.
• Савчук Петро Йосифович — 1914 р. нар.
• Семанишин Дмитрій Демидович — 1905 р. нар.
• Семанишин Микола Васильович — 1919 р. нар.
• Семенишин Олександр (Олексій) Васильович — 1914 р. нар.
• Семанишин Петро Васильович — 1920 р. нар.
• Семанишин Степан Степанович — 1908 р. нар.
• Сеник Діонісій Якович — 1921 р. нар.
• Смаржевский Петро Олександрович — 1922 р. нар.
• Стасюк Василь Йосафатович — 1910 р. нар.
• Стасюк Василь Павлович — 1914 р. нар.
• Стасюк Іван Васильович — 1911 р. нар.
• Стасюк Микола Федорович — 1908 р. нар.
• Стасюк Степан Павлович — 1906 р. нар.
• Стасюк Текля Федорівна — 1919 р. нар.
• Струтинський Іван Васильович — 1910 р. нар.
• Струтинський Мартин Демидович — 1905 р. нар.
• Ткач Іван Дмитрович — 25.11.1917 р. нар.
• Ткач Микола Кирилович — 17.12.1918 р. нар.
• Турлей Кіндрат Іванович — 1924 р. нар.
• Турлей Михайло Костянтинович — 1911 р. нар.
• Фіцак Василь Іванович — 1923 р. нар.
• Фіцак Іван Михайлович — 1921 р. нар.
• Хоміцький Петро Леонович - 1911 р. нар.
• Чоловський Емільян Кирилович — 1919 р. нар.
• Шелест Василь Петрович — 1910 р. нар.
• Шинкар Василь Григорович — 1925 р. нар.
• Юрків Микита Павлович (Іванович) — 1914 р. нар.

ОУН-УПА

Боринець Наталія Михайлівна — 1921 р. нар. Член ОУН. Станіславським обласним судом 20.05.1941 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Грицак Григорій Іванович — 1920 р. нар. Постачав гроші і продукти ОУН, організовував підпільникам зустрічі з селянами. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Дембович Яким Харитонович — 1910 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Нечеса», господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 09.07.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Дембович Василь Харитонович — 1913 р. нар. Член ОУН, сприяв воякам УПА у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Івахнюк Петро Романович — 1928 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Славко», у лютому 1945 р. мобілізований до УПА, де був охоронцем коменданта боївки ОУН «Галайди». Затриманий під час проведення ЧВО.

Киркош Іван Васильович — 1902 р. нар. Член ОУН, після вчинення теракту над дільничим уповноваженим Долинського РВ МВС допомагав бійцям УПА приховати сліди злосину. Засуджений 12.12.1947 р.

Кохан Василь Костянтинович — 1930 р. нар. Член молодіжної ОУН, псевдо — «Крук», кур’єр станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Лисаник Василь Степанович — 1914 р. нар. Член ОУН, збирав продукти для УПА, служив в українській поліції (1941). Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.3944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Микуляк Кіндрат Васильович — 1912 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 31.03.1945 в тюрмі, місце поховання невідоме.

Олійник Ганна Антонівна — 1907 р. нар. Мала зв’язок з ОУН. Особливою нарадою при МВС СРСР 18.03.1949 засуджена на 5 років позбавлення волі.

Олійник Семен Павлович — 1892 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Старий», господарчий станичної ОУН. Організовував збір для УПА продуктів харчування та грошей. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.загинув 25.12.1949 в ув’язненні, місце поховання невідоме.

Павлишин Максим Іванович — 1912 р. нар. Зв’язковий ОУН. Розповсюджував серед населення антирадянські листівки та бофони, вивішував національні прапори. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Парцей Василь Миколайович — 1930 р. нар. Інформатор ОУН, поширював антирадянські листівки, вивісив у селі синьо-жовтий прапор. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 26.08.1954 в ув’язненні, місце поховання невідоме.

Полянський Федір Миколайович — 1902 р. нар. Інформатор ОУН, постачав ОУН гроші. Розповсюджував серед населення антирадянські листівки та бофони. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Савчук Іван Сильвестрович — 1901 р. нар. Член ОУН, проводив антирадянську агітацію. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Савчук Федір Сильвестрович — 1908 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Савчук Петро Сильвестрович — 1918 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Семанишин — 1914 р. нар. Кандидат в члени ОУН, псевдо — «Лис». Бойовик боївки референтури СБ Перегінського районного проводу ОУН (1945-02.1947). Загинув у бункері, під час збройної сутички із чекістсько-військовою групою. Старший стрілець СБ.

Симанишин Анастасія Федорівна — 1920 р. нар. Не донесла в органи влади на братів — вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 14.09.1946 засуджена на 5 років позбавлення волі та 3 роки позбавлення прав.

Симанишин Василь Васильович — 1926 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Когут», постачав воякам УПА амуніцію. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Симанишин Іван Дмитрович — 1929 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Сагайдачний», зв’язковий і розвідник УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стасюк Костянтин Хомич — 1901 р. нар. Переховував члена ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 27.04.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Стасюк Мирон — підпільник ОУН, убитий німцями в 1944 р.

Стасюк Омелян Миколайович — 1909 р. нар. Член ОУН, у серпні 1947 р. встановив зв’язок з підпіллям. Причетний до теракту над бійцем винищувального батальйону.

Стасюк Дмитро Миколайович — 1904 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Грім», влітку 1947 р. був призначений на посаду станичного провідника с. Пійло.

Турлей Василь Іванович — 1912 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 19.04.1945 в тюрмі, місце поховання невідоме

Турлей Ілля Єфимович — 1915 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Білий Ведмідь», збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 29.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Федун Василь Лазаревич — 1909 р. нар. Член ОУН, проводив антирадянську діяльність. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Фіцак Денис Олексійович — 1921 р. нар. Вояк УПА (боївка СБ), псевдо — «Ворона». Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.06.1946 засуджений на 15 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Фіцак Олексій Максимович — 1901 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Лобода», ройовий куща самооборони. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 25.03.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки позбавлення прав із конфіскацією майна.

Фрей Антон Михайлович — 1902 р. нар. Член ОУН, матеріально допомагав УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Хомицький Хорітон Янкович — 1906 р. нар. Симпатик ОУН, під час німецької окупації встановив зв’язок з членами ОУН та виконував обов’язки кур’єра.

Соціальна сфера

• Народний дім
• Бібліотека
• ФАП^[14]
• Відділення зв'язку
• Школа I-III ступенів^[15] на 430 місць^[16]
• 561 двір, 2118 мешканців.

Село поділяється на частини: «Долішній» і «Горішній» кути, «Будова» та «Колгосп».

• 
  Школа
• 
  Стадіон
• 
  Сільрада
• 
  Народний дім

Відомі люди

Народилися

• Перегуда Олег Степанович (1987—2022) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Тимцюрак Володимир — український громадський діяч, правник, лицар Воєнного хреста УНР
• Семанишин Микола Олексійович — український радянський діяч, підпільник КПЗУ, заступник голови Калуського райвиконкому, голова Войнилівського райвиконкому Станіславської області, депутат Верховної ради СРСР 1-го скликання від Станіславської області^[17]
• Юліян Фацієвич — польовий духівник при Українських Січових Стрільцях

Працювали

• Василь Кульчицький — фундатор і священник греко-католицькоï церкви (первісно дерев'яноï) в с. Пійло

• Кульчицький Йосиф — священник
• Костянтин Михаліха — священник^[18]
• Богдан Чекалюк — священник
• Григорій Токарик — священник
• Кордіяка Михайло Миколайович — український скульптор, художник-кераміст.

Вулиці

У селі є вулиці^[19]:

• Івана Франка
• Небесної Сотні (колишня Ковпака)^[20]
• Олега Перегуди (колишня Кохана)
• Лесі Українки
• Львівська
• Михайла Грушевського
• Новобудова
• Незалежності (колишня Семанишина)
• Січових Стрільців
• Тараса Шевченка
• Чорновола

Див. також

• Пійлівське (заповідне урочище)