Шеніт

Шеніт (рос. шенит, шёнит; англ. schönite; нім. Schönit m) — мінерал, водний сульфат калію і магнію острівної будови. Названий за прізвищем німецького урядовця Шене (Schöne), E.Reichardt, 1866. Синоніми: пікромерит, шьоніт.

Шеніт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1][2]
Абревіатура	Pmr[3]
Хімічна формула	K₂Mg(SO₄)₂·6H₂O
Nickel-Strunz 10	7.CC.60
Dana 8	29.3.6.1
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	гіркийd (давньогрецька мова)[4], частина[d] (давньогрецька мова)[5]
Типова місцевість	Везувій[6]
Шеніт у Вікісховищі

Опис

Хімічна формула: K₂Mg[SO₄]₂•6H₂O. Містить (%): K₂O — 23,39; MgO — 10,01; SO₃ — 39,76; H₂O — 26,84. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: короткопризматичні кристали, також кірочки, порошкуваті або масивні аґреґати. Спайність досконала по (201). Густина 2,03. Твердість 2,5. Безбарвний або білий. Блиск скляний. Прозорий. На смак гіркий. Розчиняється у воді. Кристалізується з морської води при т-рі нижче 10 °С; вторинний мінерал соляних покладів.

Розповсюдження

Зустрічається у вигляді тонких прошарків у крайовій зоні каїнітової шляпи або у гніздах і лінзах всередині неї. Знахідки: Ашерслебен (Галле, ФРН), Галіція (Польща). Рідкісний.

Див. також

• Список мінералів