Пінчів

Пі́нчів^[4] (пол. Pińczów) — місто в гміні Пінчів Пінчівського повіту Свентокшиського воєводства на півдні Польщі, на річці Ніда. Пінчів — адміністративний центр ґміни Пінчів Пінчівського повіту Свентокшиського воєводства.

Пінчів пол. Pińczów
Герб
Пінчів
Основні дані
50°32′ пн. ш. 20°32′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Свентокшиське воєводство
Столиця для	Піньчовський повіт і Ґміна Пінчів
Площа	14,33 км²
Населення	11612 (2011)[1]
· густота	822 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ	300  м
Міста-побратими	Тата
Телефонний код	(48) 41
Часовий пояс	UTC+1[3] і UTC+2[3]
Номери автомобілів	TPI
GeoNames	762201
OSM	↑2907560 ·R (Ґміна Пінчів)
SIMC	0947580
Поштові індекси	28-400
Міська влада
Вебсайт	pinczow.com.pl
Мапа
Пінчів у Вікісховищі

Історія

Костел св. Івана

Одна з польських попередніх назв — Пєндзічув (пол. Piędziczów), у Яна Длуґоша — Пяндзичов (пол. Pyandziczow). Спочатку був селом, власниками якого були представники роду гербу Денбно, одна з гілок якого осіла в Олесниці. В селі був замок. Збігнєв Олесницький значно сприяв розвитку поселення, захотів зробити його для себе та брата — великого коронного маршалка Яна Ґловача — однією з резиденцій, почав скуповувати довколишні поселення. Центром маєтку мало стати село Пяндзічув, отримавши статус міста.^[5]

1436 року тут Збігнєв Олесницький тут висвятив на перемиського єпископа РКЦ краківського каноніка Миколая Хшенстовського.

Пам'ятки

• Костел святого Івана, спочатку готичний, потім перебудований у стилі маньєризму
• Стара синагога

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	5622	942	4094	586
Жінки	5990	918	3562	1510
Разом	11612	1860	7656	2096

Відомі люди

• Гуґо Коллонтай
• Владислав Мишковський
• Ян Ласький