Піраміда навчання

Піраміда навчання (також відома як «конус навчання», «конус збереження» або «піраміда збереження»)^[1] — це група моделей навчання та представлення, що стосуються різних ступенів запам'ятовування, спричинених різними типами навчання. Як правило, відображається за допомогою відсотків для кожного шару в рамках «піраміди навчання». Зазвичай, розрив становить 10, 20, 30, 50 і 90 відсотків.^[1][2][3][4]

Опис

Вважається, що найдавніше таке представлення походить із книги 1954 року під назвою «Аудіовізуальні методи навчання».^[1] Модель піраміди була розроблена Національними навчальними лабораторіями на початку 1960-х років у його головному кампусі у місті Бетел, штат Мен, оригінальні внутрішні дослідження якої були втрачені. Ця модель піраміди навчання ІННЛ все ще є центральним відображенням цієї концепції з великою кількістю моделей, що спираються на неї. Ця модель ІННЛ зазвичай відображає наступне представлення.

Піраміда навчання або конус навчання

Коефіцієнт утримання	Навчальна діяльність перед перевіркою знань
90 %	Навчити когось іншого/використовувати негайно.
75 %	Практикувати те, чому навчилися.
50 %	Брати участь у груповій дискусії.
30 %	Дивитися демонстрацію.
20 %	Дивитися аудіовізуальний матеріал.
10 %	Читати.
5 %	Слухати лекцію.

Критика

Критика пірамиди навчання почалася з ранніх версії, таких як «Конус досвіду» Едгара Дейла^[en].^[2][3][4] Критики повідомляли про невідповідності між пірамідою навчання та дослідженнями.^[1] Оскільки, дослідження піраміди навчання ІННЛ втрачено, то галузь переважно базується на невідомій методології невідомої якості з невідомим пом'якшенням параметрів впливу, таких як час, перевірена популяція тощо, що робить результати оригінального дослідження такими, що не заслуговують довіри.^[1]