Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси

Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси — екорегіон середземноморських лісів та чагарників на південному заході Європи. Займає внутрішні долини та плато Піренейського півострова. Екорегіон лежить переважно в Іспанії і включає деякі частини східної Португалії.

Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси

Рібейра-да-Сафареха
Екозона	Палеарктика
Біом	Середземноморські ліси та чагарники
Типи клімату	Середземноморський
Назва WWF	Iberian sclerophyllous and semi-deciduous forests
Межі	Кантабрійські мішані ліси, гірські ліси Північно-Західної Іберії, іберійські хвойні ліси, Середземноморські склерофільні та мішані ліси Південно-Західної Іберії, чагарники та ліси Південно-Східної Іберії, Середземноморські ліси Північно-Східної Іспанії та Південної Франції, Піренейські хвойні та мішані ліси
Країни	Андорра, Іспанія, Франція

Географія

Екорегіон охоплює внутрішні басейни головних річок Іберії — Дору, Тахо, Гвадіана, Гвадалквівір та Ебро. На півночі його обмежують з помірним кліматом Піренейські та Кантабрійські мішані ліси. Внутрішні гори Іспанії, що розділяють різні річкові басейни, є місцем для окремих екорегіонів гірських лісів Північно-Західного Іберії та іберійських хвойних лісів. Окремі екорегіони також займають прибережні низовини — Середземноморські склерофільні та мішані ліси Південно-Західної Іберії, чагарники та ліси Південно-Східної Іберії на південному сході, а також Середземноморські ліси Північно-Східної Іспанії та Південної Франції на сході. ^[1]

Клімат

Екорегіон має середземноморський клімат. Внутрішнє розташування екорегіону означає спекотне, сухе літо. Зими, як правило, м'які та холодніші у північній частині.

Флора

До рослинних угруповань належать ліси, лісові масиви, маквіс, луки, низькі чагарники та заболочені ділянки. Переважаючими деревами є вічнозелені склерофілові широколисті види та хвойні породи ^[1]

Діброви (Quercus ilex) колись переважали на рівнинах і долинах з глибоким алювіальним ґрунтом. Протягом століть ці діброви були перетворені на сільськогосподарські площі, пасовища або маквіс (густа хаща з високих деревних чагарників і низьких дерев, змішаних з низькими чагарниками та травами). ^[1]

Оливково-рожкові ліси та маквіс поширені у південній частині екорегіону та в каньйонах у північних басейнах Дору та Тежу. Переважають дерева Olea europaea та Ceratonia siliqua з чагарниками Chamaerops humilis, Pistacia lentiscus, Phillyrea latifolia, Phillyrea angustifolia^[en] та Myrtus communis, а також ліанами та травами. ^[1]

Ліси Pinus pinea та Pinus pinaster зустрічаються на піщаних ґрунтах і внутрішніх дюнах, а також з великою кількістю кремнію. ^[1]

Південно-східні райони та долини Ебро з вапняковими, мергельними та гіпсовими ґрунтами є домівкою для мозаїчного ландшафту з мішаним лісом Pinus halepensis та Quercus coccifera, а також Juniperus thurifera та Juniperus phoenicea, степові луки з Stipa tenacissima та Lygeum spartum^[en], а також низькі чагарники з Artemisia herba-alba, Thymelaea hirsuta^[en], Ononis tridentata^[sv], Helianthemum squamatum^[en] та Thymus mastigophorus. ^[1]

Великі сезонно затоплені солоні водно-болотні угіддя покривають території з поганим дренажем з Suaeda fruticosa^[en], Microcnemum coralloides^[en], Aizoanthemum hispanicum^[en], Arthrocnemum glaucum^[d] та Limonium ovalifolium^[fr]. ^[1]

Ландшафти агролісового господарства

Традиційні агролісово-пасторальні ландшафти, відомі як дєеса^[en] в Іспанії та монтадо в Португалії, зустрічаються у західній частині екорегіону і поширюються на сусідній екорегіон склерофілових та мішаних лісів Середземноморські склерофільні та мішані ліси Південно-Західної Іберії. До них відносяться Quercus suber, упереміш із сільськогосподарськими полями, оливками та іншими фруктовими деревами та пасовищами. Дєеса підтримують дику природу, а також худобу та сільськогосподарські культури, а також лісові продукти, такі як пробка, мед, гриби та дичина. Протягом минулого століття багато дєес та монтадо були розчищені, щоб створити більші поля однозернового зерна та інших сільськогосподарських товарів^[1]

Фауна

Екорегіон є домівкою для невеликих популяцій Canis lupus signatus на рівнинах північної Кастилії та Lynx pardinus на південному заході. До цілорічних птахів-мешканців можна віднести Aquila adalberti та Otis tarda. Лісові масиви є місцем зимівлі Grus grus, а також місцем розмноження Ciconia ciconia та Ciconia nigra. ^[1]

Заповідні території

74 552 км², або 25 %, екорегіону знаходиться у заповідних територіях. ^[2] Заповідні території: природний парк долини Гвадіана^[en] в Португалії та природний парк Сьєрра-Норте-де-Севілья^[en], природний парк Сьєрра-де-Орначуелос^[es], природний парк Сьєрра-Магіна^[en], природний парк Сьєрра-де-Андухар^[es], Національний парк Монфрагюе^[en], природний парк Аррібес-дель-Дуеро^[en], Природний заповідник Лагунас-де-Вільяфафіла^[es] та природний парк Сьєрра-де-Марія-Лос-Велес^[en] в Іспанії.