П'ять добрих імператорів

П'ять добрих імператорів (лат. Quinque imperatores boni) — римські імператори, які правили в 96–180 роках^[1]. Інша назва — П'ять хороших імператорів. У хронологічному порядку:

• Нерва (96–98)
• Траян (98–117)
• Адріан (117–138)
• Антонін Пій (138–161)
• Марк Аврелій (161–180, його співправителем був Луцій Вер у 161–169 рр.)^[2]

Наступність в епоху «п'яти добрих імператорів» відбувалась мирним шляхом — кожен імператор мирно приймав свого наступника. Їхнє правління в першому і другому столітті вважалося золотою добою римської держави^[1].

• 
  Марк Кокцей Нерва
• 
  Марк Ульпій Нерва Траян
• 
  Пу́блій Е́лій Трая́н Адріан
• 
  Тіт Елій Цезар Антонін (Антонін Пій)
• 
  Марк Аврелій Антонін

Часова лінія