П'єр-Емерік Обамеянг

П'єр-Емері́к Емільяно́ Франсуа́ Обамея́нг (фр. Pierre-Emerick Emiliano François Aubameyang; нар. 18 червня 1989, Лаваль, Франція) — габонський футболіст, центральний нападник збірної Габону.

П'єр-Емерік Обамеянг
П'єр-Емерік Обамеянг
Особисті дані
Повне ім'я	П'єр-Емерік Емільяно Франсуа Обамеянг
Народження	18 червня 1989(1989-06-18)[1][2] (36 років)
	Лаваль
Зріст	186 см[3]
Вага	80 кг
Прізвисько	Ауба, Обама
Громадянство	Габон
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	-Марсель
Номер	97
Юнацькі клуби
1995–1997 1997–1998 1998–1999 1999–2001 2001–2005 2005–2007 2007–2008	«ASL L'Huisserie Football» «Ніцца» «ASL L'Huisserie Football» «Лаваль» «Руан» «Бастія» «Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2008–2012 «Мілан» 0 (0) 2008–2009 →  «Діжон» 34 (8) 2009–2010 →  «Лілль» 14 (2) 2010–2011 →  «Монако» 19 (2) 2011 →  «Сент-Етьєн» 14 (2) 2011–2013 «Сент-Етьєн» 73 (35) 2013–2018 «Боруссія» (Дортмунд) 144 (98) 2018–2022 «Арсенал» 128 (68) 2022 «Барселона» 18 (11) 2022–2023 «Челсі» 15 (1) 2023–2024 «Марсель» 34 (17) 2024–2025 «Аль-Кадісія» 32 (17)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2009 Франція U-21 1 (0) 2012 Габон (ол.) 3 (1) 2009– Габон 77 (31)
Звання, нагороди
Нагороди	Африканський футболіст року (2015)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 17 липня 2025.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 17 липня 2025.

Клубна кар'єра

«Мілан»

У січні 2007 року Обамеянг приєднався до молодіжної команди «Мілана». У серпні він став частиною команди, яка фінішувала четвертою в молодіжному Кубку чемпіонів, що проходив в Малайзії. На цьому турнірі Обамеянг забив сім голів у шести матчах і став найкращим бомбардиром змагання. Завдяки цьому турніру він привернув уваги скаутів інших клубів. На сезон 2008—2009 Обамеянг був відданий в оренду в французький «Діжон». За сезон він провів 39 матчів у всіх турнірах і забив 10 голів, 8 в Лізі 1 і 2 в кубку. Але після повернення в Італію не отримав шансу потрапити до основної команди. 24 червня 2009 року перейшов на правах оренди в «Лілль». Перший гол забив 13 грудня 2009 року в матчі проти «Монако». За сезон він провів лише 14 матчів і забив 2 голи. У 2010 році перейшов на правах оренди в «Монако». Перший гол забив 21 серпня 2010 року в матчі проти «Ланса». Через пів року був відданий в оренду «Сент-Етьєну» до кінця сезону. У липні 2011 року оренда була продовжена до 2012 року.

«Сент-Етьєн»

Обамеянг під час виступів за «Боруссію». 22 жовтня 2014 року.

22 грудня 2011 року Обамеянг підписав контракт з «Сент-Етьєном». Він швидко став гравцем стартового складу і взяв собі номер 7. Перший гол забив 13 лютого 2012 року в матчі проти «Тулузи». Перший хет-трик оформив 22 лютого 2012 року в матчі проти «Лор'яна».

20 квітня 2013 року Обамеянг виграв свій перший серйозний трофей у кар'єрі. «Сент-Етьєн» обіграв у фінальному матчі Кубку ліги «Ренн» з рахунком 1:0.

У сезоні 2012/13 Обамеянг зайняв друге місце в списку бомбардирів Ліги 1, поступившись тільки Златану Ібрагімовичу. У 37 матчах він забив 19 голів. Гарний виступ в сезоні дозволив йому завоювати нагороду найкращого африканського гравця сезону.

«Боруссія» (Дортмунд)

4 липня 2013 року дортмундська «Боруссія» офіційно оголосила про купівлю Обамеянга. 27 липня в матчі за Суперкубок Німеччини проти «Баварії» Обамеянг вийшов на заміну на 72-й хвилині замість Якуба Блащиковського, а вже на 86-й хвилині відзначився гольовою передачею на Марко Ройса, який зробив тим самим остаточним рахунок 4:2. У дебютному матчі в чемпіонаті Німеччини Обамеянг оформив хет-трик проти «Аугсбурга».

У сезоні 2015/16 Обамеянг встановив рекорд Бундесліги, забивши у всіх восьми стартових турах. Сезон 2015/16 видався для Обамеянга найрезультативнішим у кар'єрі, зігравши 48 матчів у всіх турнірах за «Боруссію» він забив 39 м'ячів: 25 в чемпіонаті Німеччини, 11 в єврокубках і 3 в кубку Німеччини. Всього за перші три сезони в «Боруссії» він забив 80 м'ячів у 143 матчах.

27 серпня 2016 року габонець відкрив рахунок своїм голам у новому сезоні вже в матчі 1-го туру чемпіонату Німеччини проти «Майнца», двічі вразивши ворота суперника (2:1)^[4]. Відразу ставши основним гравцем нападу дортмундської команди поступово покращував результативність, а в сезоні 2016/17 вже став найкращим бомбардиром Бундесліги, забивши у 32 іграх турніру 31 гол. Загалом за п'ять сезонів в «Боруссії» провів за команду 213 матчів у всіх турнірах, в яких забив 141 м'яч.

«Арсенал» (Лондон)

31 січня 2018 року лондонський «Арсенал» анонсував перехід Обамеянга із «Боруссії» за майже 65 мільйонів євро.

3 лютого дебютував за «канонірів» у матчі проти «Евертона» 5:1 і відразу ж відзначився забитим м'ячем. У підсумку в 13 матчах чемпіонату він відзначився десятьма влучними ударами та чотирма голевими передачами. У наступному сезоні його результативність тільки зросла. У підсумку він розділив лаври кращого бомбардира АПЛ із Садіо Мане, Мохамедом Салахом, забивши 22 голи в турнірі.

15 вересня 2020 року підписав новий контракт із «Арсеналом» до 2023 року, але за рік до завершення терміну угоди залишив склад «канонірів». Загалом провів за команду 163 гри, в яких забив 92 голи.

«Барселона»

31 січня 2022 року Обамеянг став повноцінним гравцем «Барселони», перейшовши до іспанського гранда на правах вільного агента. Дебютував за каталонців 6 лютого у грі проти «Атлетіко» 4:2, замінивши на 61-й хвилині Адама Траоре. 20 лютого оформив дебютний гол та хет-трик за «Барселону» у виїзній грі проти «Валенсії» 4:1. Провів за каталонський гранд 17 матчів і відзначився 11 забитими м'ячами.

«Челсі» (Лондон)

Літом 2022 року стало відомо, що Обамеянга хоче бачити у своєму складі «Челсі». Головний тренер лондонців Томас Тухель настоював на придбанні форварда, з яким працював ще в дортмундській «Боруссії». Англійський клуб запропонував «Барселоні» 19 мільйонів євро плюс 5 мільйонів бонусом. У серпні 2022 року габонський форвард офіційно став гравцем «Челсі».

«Олімпік» (Марсель)

30 листопада 2023 року в матчі групового етапу Ліга Європи проти «Аякса» оформив свій дебютний хет-трик за «Марсель»^[5]. Цей хет-трик став третім для футболіста в Лізі Європи і він став лише другим гравцем (після Радамеля Фалькао), якому вдалося це досягнення^[5]. 22 лютого 2024 року в 1/16 фіналу Ліги Європи забив м'яч у ворота донецького «Шахтаря» (3:1), який вивів його на перше місце в історії серед бомбардирів турніру. Після завершення єврокубкового сезону 2023/24 на його рахунку 34 влучних удари в рамках Ліги Європи.

Кар'єра в збірній

Після хорошого сезону в «Діжоні» дебютував за Молодіжну збірну Франції до 21 року у товариському матчі проти однолітків з Тунісу.

25 березня 2009 року Обамеянг дебютував за збірну Габону. Перший гол забив у матчі проти Марокко, гра закінчилася з рахунком 3:2. Потім він забив голи в товариських матчах проти збірних Беніну, Того, Алжиру і Сенегалу.

Обамеянг на Олімпійських іграх 2012 року

Обамеянг був ключовим гравцем збірної, яка досягла чвертьфіналу Кубка африканських націй 2012 року. У загальній складності на турнірі він забив чотири голи й став одним з найкращих бомбардирів.

У липні 2012 року Обамеянг представляв збірну Габону на літніх Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні. Єдиний гол він забив у матчі проти збірної Швейцарії.

15 червня 2013 року оформив свій перший хет-трик за збірну в відбіркових матчах до ЧС-2014 року проти збірної Нігерії. Але на чемпіонат світу збірна Габону не потрапила.

У кваліфікації Кубка африканських націй 2015 року оформив дубль в матчі проти збірної Буркіна-Фасо. На фінальній частині турніру він був капітаном збірної. Згодом в аналогічному статусі виводив на поле габонську команду на ігри Кубка африканських націй 2015 в Екваторіальній Гвінеї та домашнього для них Кубка африканських націй 2017 року.

18 травня 2022 року Патрік-Емерік Обамеянг офіційно оголосив про завершення міжнародної кар'єри після 72 матчі і 30 забитих голів.^[6]

Статистика виступів

Станом на 26 травня 2024 року

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2008–09	«Діжон»	Л2	34	8	КФ+КФЛ	4+1	2+0	-	-	-	-	-	-	39	10
2009–10	«Лілль»	Л1	14	2	CF+КФЛ	0+1	0+0	ЛЄ	9	0	-	-	-	24	2
2010-січ. 2011	«Монако»	Л1	19	2	КФ+КФЛ	1+3	0+0	-	-	-	-	-	-	23	2
січ.-черв. 2011	«Сент-Етьєн»	Л1	14	2	КФ+КФЛ	-	-	-	-	-	-	-	-	14	2
2011–12		Л1	36	16	КФ+КФЛ	0+2	0+2	-	-	-	-	-	-	38	18
2012–13		Л1	37	19	КФ+КФЛ	4+4	2+0	-	-	-	-	-	-	45	21
Усього за «Сент-Етьєн»			87	37		10	4		-	-		-	-	97	41
2013–14	«Боруссія» Д	БЛ	32	13	КН	6	2	ЛЧ	9	1	СКН	1	0	48	16
2014–15		БЛ	33	16	КН	4	5	ЛЧ	8	3	СКН	1	1	46	25
2015–16		БЛ	31	25	КН	4	3	ЛЄ	14	11	-	-	-	49	39
2016–17		БЛ	32	31	КН	4	2	ЛЧ	9	7	СКН	1	0	46	40
2017-січ. 2018		БЛ	16	13	КН	1	3	ЛЧ	6	4	СН	1	1	24	21
Усього за «Боруссію» Д			144	98		19	15		46	26		4	2	213	141
січ.-черв. 2018	«Арсенал»	ПЛ	13	10	КА+КЛ	0+1	0	ЛЄ	0	0	СА	0	0	14	10
2018–19		ПЛ	36	22	КА+КЛ	1+2	1+0	ЛЄ	12	8	-	-	-	51	31
2019–20		ПЛ	36	22	КА+КЛ	2+0	4+0	ЛЄ	6	3	-	-	-	44	29
2020–21		ПЛ	29	10	КА+КЛ	1+0	1+0	ЛЄ	8	3	СА	1	1	39	15
2021-.22		ПЛ	14	4	КА+КЛ	0+1	0+3	-	-	-	-	-	-	15	7
Усього за «Арсенал»			128	68		8	9		26	14		1	1	163	92
2021-22	«Барселона»	ПД	17	11	КІ	0	0	ЛЄ	6	2	СІ	0	0	23	13
2022-23		ПД	1	0	КІ	0	0	-	0	0	ТГ	1	1	2	1
Усього за «Барселону»			18	11		0	0		6	2		1	0	25	14
2022-23	«Челсі»	ПЛ	15	1	КА+КЛ	0	0	ЛЧ	6	2	-	-	-	21	3
2023-24	«Марсель»	Л1	34	17	КФ+КФЛ	2+0	1+0	ЛЧ+ЛЄ	2+13	2+10	-	-	-	51	30
Усього за кар'єру			493	244		49	31		108	56		6	4	656	335

Статистика виступів за збірну

Титули та досягнення

• «Сент-Етьєн»

Володар Кубка французької ліги (1): 2013

• «Боруссія» (Дортмунд)

Володар Суперкубка Німеччини (2): 2013, 2014

Володар Кубка Німеччини (1): 2017

• «Арсенал» (Лондон)

Володар Кубка Англії (1): 2020

Володар Суперкубка Англії (1): 2020

Індивідуальні

• Найкращий бомбардир Кубка африканських націй: 2012
• Найкращий африканський гравець Ліги 1: 2012-13
• У команді року Ліги 1: 2012-13
• У команді року Ліги Європи УЄФА: 2015-16
• Найкращий бомбардир «Боруссії»: 2014-15, 2015-16
• Найкращий асистент «Боруссії»: 2014-15
• У команді року Бундесліги: 2014-15
• Гравець сезону «Боруссії»: 2014-15
• Африканський футболіст року: 2015
• У команді року КАФ: 2013, 2014, 2015, 2016
• Гравець року Бундесліги: 2015-16
• Гравець року Бундесліги (Facebook Football Awards): 2016
• Найкращий бомбардир Бундесліги 2016–17 31 гол
• Найкращий бомбардир англійської Прем'єр-ліги 2018–19 22 голи