П'єр Шантрен

П'єр Шантрен (фр. Pierre Chantraine; 15 вересня 1899 — 30 червня 1974) — французький лінгвіст-еллініст, автор етимологічного словника давньогрецької мови, гомерівської граматики та ін.

П'єр Шантрен
фр. Pierre Chantraine
Ім'я при народженні	фр. Pierre Louis Chantraine[1]
Народився	15 вересня 1899(1899-09-15)[2][3][…]  Лілль[1]
Помер	30 червня 1974(1974-06-30)[2][4][…] (74 роки)  XIV округ Парижа, Париж[1]
Країна	Франція
Діяльність	грамматик, викладач університету, класичний філолог, еллініст
Вчителі	Антуан Мейє, Жозеф Вандрієс і Paul Mazond
Знання мов	французька[2][5] і давньогрецька
Заклад	Паризький університет
Членство	Академія надписів та красного письменства (1974)[6]
Magnum opus	Dictionnaire étymologique de la langue grecqued
Нагороди	орден Почесного легіону
Медіафайли у Вікісховищі

Навчався у Антуана Мейє, Жозефа Вандрієса і Поля Мезона. У 1925—1928 роках викладав у Ліонському університеті. Потім керував науковим напрямком "давньогрецька філологія" в Практичній школі вищих досліджень в Парижі, з 1938 до 1969 року також викладав у Сорбонні. Постійно працював над редагуванням грецьких текстів у видавничій серії Les Belles Lettres. Сам видав у ній «Економіку» (грец. Οἰκονομικός) Ксенофонта і «Індику» Арріана. Одним з перших став цікавитися мікенським діалектом, був упевнений в правильності дешифрування Майкла Вентріса і Чедвіка, коли їхні результати ще вважалися спірними; авторитет Шантрена багато в чому допоміг їм подолати скептичне ставлення.

Вибрані праці

• Histoire du parfait grec. 1927.
• La Formation des noms en grec ancien. 1933.
• Grammaire homérique. Частина 1: Phonétique et Morphologie, Частина 2: Syntaxe. Klincksieck, Paris 1942 і 1953;
  • t. I: éd. revue et corrigée, 2006 ; t. II: éd. achevée par Michel Casevitz, 2015.
• Morphologie historique du grec. Klincksieck, Paris 1945; 2. Aufl. 1961; Neudruck, 2002.
• Dictionnaire étymologique de la langue grecque. 4 томи Klincksieck, Paris 1968;
  • Перевидання в одному томі, 1999, ISBN 2-252-03277-4;
  • Перевидання відредаговане Жаном Тейяром (Jean Taillardat), Олів'є Массоном (Olivier Masson) та Жаном-Луї Перпію (Jean-Louis Perpillou), 2009.