П'єта

П'єта, Пієта (італ. Pietà — жалість) — іконографія сцени Оплакування Христа Богородицею із зображенням Богоматері з мертвим Христом, що лежить у неї на колінах.

Цей іконографічний тип часто трапляється в західноєвропейському мистецтві XIII–XVII століть. Серед найвідоміших - П'єта (Мікеланджело), П'єта (картина Тіціана), П'єта Козімо Тура, П'єта (картина Ван Гога).

Галерея

• 
  П'єта. Рогір ван дер Вейден, музей Прадо (1450)
• 
  П'єта. Вінсент ван Гог, музей ван Гога (1889)
• 
  П'єта. Тіціан Вечелліо, Галерея Академії (Венеція) (між 1575 та 1576 рр.)
• 
  П'єта. Мікеланджело Буонарроті, Собор Святого Петра (бл. 1499)

У православ'ї

У православ'ї відома іконографічна композиція «Не ридай Мене, Мати», що представляє Христа у гробі, поруч з яким Богоматір. Однією з головних відмінностей «П'єти» і «Не ридай Мене, Мати» на думку фахівців, є духовне наповнення.

Посилання

• Ікона «Не ридай Мене, Мати»
• Акафіст Пресвятій Богородиці на честь ікони «Не ридай мене, Мати»