Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
П'єта (Мікеланджело)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«П'єт́а» або «Опл́акування Христа́»[а] (італ. Pietà) — мармурова скульптура, що зображає Богоматір, яка тримає тіло свого сина-Бога; створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті протягом 1498—1499 років на замовлення французького кардинала Жана де Біл́ера[2]. Вазарі писав, що «у цій скульптурі відчувається вся міць і сила» мистецтва Мікеланджело[3].
Ламке й пласке, мов гілка пальми, тіло
Лежить у неї на колінах. Син.
Все кінчено. Він витягся безсило,
І вже ніколи не зведеться він.
І мати дивиться в його пустинні очі,
В камінність уст, в покірність рук тонких.
Вона все знає, і вона не хоче
Ні обіцянь, ні умовлянь, ні втіх
Цю статую також називають «Ватиканською» чи «Римською П'єтою», адже серед робіт Мікеланджело відомі ще «Флорентійська П'єта», «Ронданіні П'єта» та «Палестринська П'єта»[б].
Remove ads
Історія створення
Контракт на роботу було підписано 7 серпня 1498 року. Вважалося, що статую замовив французький кардинал Жан Вільє де ла Ґросле для капели французьких королів у Соборі Святого Петра, але дослідник Шарль Самаран довів, що замовником був інший французький кардинал, Жан де Біл́ер (фр. Jean de Bilhères)[4]. Тема «оплакування Христа» була поширеніша у північній Європі та візантійському мистецтві, аніж в Італії епохи Ренесансу, тож, створюючи статую, Мікеланджело наслідував традиції свого замовника[2].
«П'єта» призначалася для гробниці кардинала, але він помер до її завершення. Скульптуру поставили у Соборі Святого Петра, у капелі Санта Марія делла Феббре[3].
Remove ads
Опис
Узагальнити
Перспектива
П'єта (фрагмент)
Богоматір молода, наче це не Мати і Син, а сестра, що оплакує передчасну смерть брата. У неї спокійне обличчя, опущені очі. Скорбота її виражена схиленою головою, втілюючи собою спокій і біль. Мертве тіло Христа здається невагомим, і його оголеність контрастує із пишним, багатим одягом Богоматері. Його замучене тіло не спотворено смертю, тільки руки, ноги та бік проколоті:
 |
(…) члени його такі гарні, а тіло так майстерно зроблено, що не можна знайти наготи з такими мускулами, жилами, нервами, які виділяються на кістяку, і нема мерця, більше схожого на мерця[3] |  |
Підпис Мікеланджело
Ця статуя — єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим. На стрічці, що оперізує одяг Богоматері, скульптор висік напис:
Мікаель Ангелюс Буонарротус, флорент. різьбив Оригінальний текст (лат.)Michael Angelus Buonarrotus Florent. faciebat
За Вазарі, він це зробив, почувши суперечку про майстра. Приїжджі із Ломбардії хвалили статую, і казали, що її вирізьбив «Наш Ґоббо[в], міланець». Тієї ж ночі Мікеланджело вирізав свій підпис на перев'язі[5].
Пошкодження
Найістотнішого пошкодження статуя зазнала 21 травня 1972 року, коли психічно неврівноважений геолог Ласло Тот увійшов до каплиці і напав на скульптуру з геологічним молотком. Багато уламків полетіло в сторону присутніх у каплиці. Деякі були знайдені, проте багато уламків не були повернуті, серед них і ніс Марії — при реставрації його відновили з блоків мармуру, вирізаних зі спини.
Remove ads
Образ у мистецтві
Узагальнити
Перспектива
Вазарі процитував рядки невідомого поета, присвячених статуї:
|
І врода, і чеснота, |
|
У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про скульптуру сказано так:
|
(…) Матір Божа з замученим Христом на колінах, уже не «Мадонна на сходах», як тоді, з поглядом, спрямованим у вічність, цариця, що сидить на сходах, мов жебрачка, з немовлям на руках, ні, тепер — це жінка з мертвим тілом сина на колінах, Мати скорботна[7] | |
1982 року Сальвадор Далі завершив полотно, яке отримало назву «Геологічне ехо. П'єта». Художник відтворив у вигляді скель форму носа центральної фігури скульптурної групи, створивши образ-натяк[8]. Фільм-трилер «П'єта» південнокорейського режисера Кім Кі Дука отримав свою назву на честь скульптури[9].
Копії статуї
П'єта (копія, Познань, Польща)
Існує багато копій статуї. Репліка «П'єти» у костьолі Матері Божої у Познані була використана для відновлення скульптури після того, як зловмисником була зроблена спроба розбити статую 21 травня 1972 року[10].
Авторизовані копії було встановлено у таких населених пунктах[11]:
- Бразиліа, Бразилія — собор Пресвятої Діви Марії;
- Бунданґ, Південна Корея — собор Святого Івана;
- Інвернесс, Іллінойс, США — церква Святого Сімейства[12];
- Лампа, Перу — церква Апостола Сантьяго (Яків син Зеведеїв);
- Познань, Польща — костьол Матері Божої;
- Сідней, Австралія — собор Сент-Мері.
Примітки
Посилання
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads