П'єтро Масканьї

П'єтро Масканьї (італ. Pietro Mascagni; 7 грудня 1863 — 2 серпня 1945) — італійський оперний композитор, представник веризму.

П'єтро Масканьї
італ. Pietro Mascagni
Ім'я при народженні	італ. Pietro Antonio Stefano Mascagni
Народився	7 грудня 1863(1863-12-07)[1][2][…]  Ліворно, Королівство Італія[3][4]
Помер	2 серпня 1945(1945-08-02)[3][1][…] (81 рік)  Рим, Королівство Італія[3][4]
Поховання	Cimitero della Misericordiad[5]
Країна	Королівство Італія
Діяльність	диригент, композитор
Alma mater	Міланська консерваторія
Вчителі	Амількаре Понк'єллі, Alfredo Soffredinid і Michele Saladinod
Відомі учні	Josip Hatzed[6], Edward Kilenyid і Ріккардо Дзандонаї
Знання мов	італійська[7][8]
Жанр	опера
Magnum opus	Сільська честь, L'amico Fritzd і Iris[d]
Автограф
Нагороди	Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря Кавалер ордена Корони Італії
IMDb	ID 0556099
Сайт	pietromascagni.com
Медіафайли у Вікісховищі

Життєвий шлях

Народився в Ліворно. Масканьї навчався в Міланській консерваторії у Антоніо Бадзіні. Перший час він працював диригентом у різних театрах. Популярність він здобув після написання опери «Сільська честь», написана за п'єсою Джованні Верга, вперше поставленої в театрі «Костанцо», в Римі в 1890 році. Поряд з оперою «Паяци» Леонкавалло, ця опера поклала початок новому напрямку — оперному веризму.

В 1895–1902 Масканьї очолював Музичний ліцей імені Россіні в Пезаро. Двоюрідний брат і учень Масканьї Маріо Масканьї, також став помітним діячем італійського музичної освіти. Помер Масканьї в Римі.

Твори

• «Сільська честь» (Cavalleria rusticana, (1890)
• «Друг Фріц» (L'amico Fritz, 1891). За однойменним романом Еркманна і Шатріана (Emile Erckmann і Pierre-Alexandre Chatrian)
• «Брати Ранцау» (I Rantzau, 1892). За романом «Два брата» Еркманна і Шатріана.
• «Вільям Раткліфф» (Guglielmo Ratcliff, 1895). За однойменною п'єсою Гейне
• Silvano (1895). За новелою Альфонса Карра (Alphonse Karr).
• Zanetto (1896)
• «Ірис» (Iris, 1898)
• «Маски» (Le maschere, 1901)
• Amica (1905)
• Isabeau (1911)
• «Парізіна» (Parisina, 1913). За однойменною поемою Байрон а
• «Жайворонок» (Lodoletta, 1917). За романом «Два маленьких дерев'яних Башмачка» Марії Луїзи Рамі (Marie Louise de la Ramee)
• Si (1919) — оперета
• «Маленький Марат» (Il piccolo Marat, 1921)
• Pinotta (1932), переробка кантати In filanda (1881)
• «Нерон»(Nerone, 1935). За п'єсою П'єтро Косса (Pietro Cossa)