Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)

Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (рос. Росси́йская Социалисти́ческая Федерати́вная Сове́тская Респу́блика), до 19 липня 1918 — Російська Радянська Республіка (рос. Росси́йская Сове́тская Респу́блика) — офіційна назва російської держави, утвореної більшовиками після захоплення влади шляхом збройного повстання проти Тимчасового Уряду Російської республіки у листопаді 1917 року (Жовтневий переворот).

Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка Росси́йская Социалисти́ческая Федерати́вная Сове́тская Респу́блика
↓ 1917 – 1922
Прапор Герб
Гімн Інтернаціонал (1917—1922)
Радянська Росія: історичні кордони на карті Території РСФРР після 1920 року
Столиця	Петроград, Москва (з 1918)
Форма правління	Радянська республіка
Голова держави
• 1917	Лев Каменєв
Історія
• Засновано	7 листопада
• В СРСР	30 грудня 1922
• Ліквідовано	30 грудня
Населення
Попередник Наступник Російська республіка Обер Ост Українська Народна Республіка Білоруська Народна Республіка Всевелике Військо Донське Республіка Горців Кавказу Збройні сили Півдня Росії Кубанська Народна Республіка Українська Держава Південь Росії (держава) Союз Радянських Соціалістичних Республік
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)

Адміністративно-територіальний поділ

Спочатку в Радянській Росії зберігали старий адміністративно-територіальний поділ, основними одиницями якого були губернії й області.

III Всеросійський з'їзд Рад проголосив федеративний устрій Радянської Росії, який було закріплено в Конституції РСФРР 1918 року^[1]. Згідно з конституцією, Росія оголошувалася федерацією радянських національних республік (ст. 2); стаття 11 передбачала, що на засадах федерації в РСФРР входять автономні обласні спілки (союзи областей, «що відрізняються особливим побутом і національним складом»).

Однією з перших була Туркестанська Радянська Республіка, проголошена навесні 1918 року. У цей період виникли Терська, Кубано-Чорноморська, Донська й Таврійська Радянські республіки, які вважалися частинами Російської Федерації. Всі вони, крім Туркестанської РР, в 1918 р. припинили своє існування і не були відновлені^[2][3].

У цей період виникають Західне, Уральське, Північне, Московське та інші обласні об'єднання. Зокрема, Московська область була федерацією 14-ти губернських рад, у кожної губернії була своя Рада народних комісарів, яка підпорядковувалася Московській обласній Раді Народних Комісарів. Ці об'єднання існували до 1919 року^[2][3].

Також створювали державні утворення за національною ознакою. У другій половині 1918 року з'явилася така форма автономії, як трудова комуна, а з 1920 року починає широко застосовувати іншу форму автономії — автономна область. Наприкінці 1918 року утворили Трудову комуну Німців Поволжя. У 1919 році у складі РСФРР створюються Автономна Радянська Башкирська Республіка, а в 1920—1921 роках — Киргизька (Казахська) АРСР, Татарська, Дагестанська, Горська автономні республіки, Карельська трудова комуна, Чуваська, Калмицька, Марійська, Вотську (Удмуртська) автономні області. У 1921—1922 роках у складі РРФСР були утворені Якутська АРСР, а також автономні області: Карачаєво-Черкеська, Кабардино-Балкарська, Комі, Монголо-Бурятська^[4].

Література

Литвин М. Росія Радянська (Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка) і Західно-Українська Народна Республіка // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 349-351. ISBN 978-966-2067-65-1.