Радзивіллівська мапа

Magni Ducatus Lithuaniae caeterumque regionum illi adiaciencium exacta descriptio (укр. «Детальний опис Великого князівства Литовського та сусідніх країн»)^[1], також знана як Радзивіллівська мапа чи Мапа Радзивіла — мапа земель Великого князівства Литовського в масштабі 1:1 300 000. Була виконана на замовлення Миколая Криштофа Радзивілла «Сирітки» нідерландським картографом і гравером Гесселем Ґеррітцем на підставі малюнків Томаша Маковського. Видана вперше в Амстердамі в друкарні Віллема Янсзона Блау в 1613 році^[2].

Основна частина мапи Радзивіллів з високою роздільною здатністю

Крім детального й географічно правильного позначення українських земель, сотень сіл, міст, поселень, річок і доріг, карта Литви Радзивіла є першим картографічним джерелом, яке зафіксувало назву «Україна» (Vkraina), позначене в центральному Подніпров'ї між Ржищевом та Каневом.

Карта Радзивіллів вважається шедевром картографічного мистецтва. За точністю і детальністю вона перевищувала пізніші мапи XVII та XVIII століття. Широко використовувалась у картографії Східної Європи^[3].

Єдиний екземпляр карти в оригіналі наразі зберігається в головному приміщенні музею Carolina Rediviva Бібліотеки Упсальського університету у Швеції на тканині.

• 
  Vkraina ("Україна") та Kyovia ("Київ") на мапі 1613 року, зі campi deserti ("степовими полями") по "цей" та "той" бік Boristenes ("Борістенес"), нинішнього Niepr ("Дніпра").
• 
  Радзивіллівська мапа, видання 1613 р., яке містило карту Дніпра. Під мапами також був географічний та етнічний опис.
• 
  Радзивіллівська мапа, видання 1635 р.