Радковський Олег Володимирович

|початок_терміну=

Народний депутат України
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	25 травня 2006	—	14 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Олег Володимирович Радковський
Народився	22 серпня 1960(1960-08-22) (65 років) Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Одеський національний технологічний університет
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Посада	перший заступник голови Одеської обласної ради
Партія	Батьківщина
Нагороди	Орден «Святий князь Володимир» IV ступеня Хрест пошани «За відродження України» II ступеня Срібна Георгіївська медаль «Честь, слава, труд» II ступеня Медаль «За відмінну службу в Прикордонних військах».

Оле́г Володи́мирович Радко́вський (нар. 22 серпня 1960 село Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область) — український політик. Народний депутат України. Кандидат технічних наук (з 1987). Член партії ВО «Батьківщина» з 2005 року, голова Одеської обласної організації з 2009 р.

Освіта

У 1982 році закінчив факультет кріогенної техніки Одеського технологічного інституту холодильної промисловості, а у 1991 році — факультет автоматизації суднового енергетичного устаткування Одеського вищого інженерного морського училища. Кандидатська дисертація «Оптимізація робочих процесів турбокомпресорних холодильно-осушувального устатковання». У 2009 р. закінчив Одеську державну академію будівництва і архітектури (спеціалізація «Промислове та цивільне будівництво»).

Кар'єра

• Серпень 1982 — грудень 1991 — інженер-механік в Одеському технологічному інституті холодильної промисловості.
• Грудень 1991- начальник відділу маркетинґу кооперативу «Берег»
• 1993- 1997 — генеральний директор ВКФ «Берег- маркет Лтд».
• 1997–2004 — президент украінсько- американського СП «Берег- сервіс».
• 2004 — квітень 2006 — почесний президент холдинґу «Берег- груп».
• Президент благодійного фонду «Рідний берег», Одеса.

Сім'я

• Українець.
• Батько Володимир Митрофанович (1935–2000) — лікар-хірург, завідувач 2-го хірургічного відділення 2-ї міської клінічної лікарні, Одеса.
• Мати Адольфіна Яківна (1937) — лікар-окуліст, доцент кафедри захворювань очей НДІ імені Філатова, місто Одеса.
• Дружина Наталія Альбертівна (1968) — співачка, викладач музики і співу.
• Має двох дітей.

Політична діяльність

В 2001 році обраний головою Одеського міського комітета Української морської партії.

2002—2006 рр. — депутат Одеської міської ради.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 14 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 110 в списку. На час виборів: президент місцевого благодійного фонду «Рідний берег» (місто Одеса), член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 травня 2006). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з 18 липня 2006). 14 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 104 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 23 листопада 2007). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з 26 грудня 2007).

2012—2015 рр. — помічник народного депутата України.

З листопада 2015 року — перший заступник голови Одеської облради VII скликання.^[1][2][3]

Наукова діяльність

Автор (співавтор) 30 наукових статей, 5 авторських свідоцтв.

Замах на життя

4 жовтня 2017 року в центрі Одеси, біля 20:20 на вулиці Грецька^[4], на Олега Радковського було вчинено замах на життя. Він був поранений у руку, ногу та поперек^[5], отримав п'ять кульових поранень.^[6]

Станом на 8 жовтня Олега Радковського прооперували у приватному медичному закладі. Хірурги вилучили з його тіла кулю, яка застрягла поряд з хребтом. Операція пройшла успішно.^[6]

Нагороди

• Орден «Святий князь Володимир» IV ступеня (2000)
• Хрест пошани «За відродження України» II ступеня (2001),
• Срібна Георгіївська медаль «Честь, слава, труд» II ступеня (2001).
• Медаль «За відмінну службу в Прикордонних військах» (2001).