Японсько-радянський пакт про нейтралітет

Японсько-радянський пакт про нейтралітет (яп. 大日本帝国及「ソヴイエト」社会主義共和国聯邦間中立条約, ^[2]; рос. Пакт о нейтралитете между Союзом Советских Социалистических Республик и Японией) — міжнародний договір про п'ятирічний нейтралітет, укладений між Японською імперією та СРСР 13 квітня 1941 року. Був односторонньо розірваний радянською стороною з оголошенням війни Японії вночі 8 серпня 1945 року.

Японсько-радянський пакт про нейтралітет
Абревіатура	日ソ中立条約[1]
Тип	мирна угода і двостороння угодаd
Підготовлено	13 квітня 1941
Підписано	13 квітня 1941
Місце	Москва
Підписанти	СРСР, Мацуока Йосуке і Молотов В’ячеслав Михайлович
Сторони	СРСР і Японська імперія
Текст у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Міністр закордонних справ Японії Мацуока Йосуке підписує пакт про ненапад між Японією та СРСР. На задньому плані — Йосиф Сталін, який порушить цей пакт через чотири роки

Історія

Пакт про нейтралітет між Японією та СРСР був підписаний обома сторонами 13 квітня 1941 року в Москві, двома роками поспіль після прикордонних сутичок на Халхін-Голі в Монгольській Народній Республіці. З японської сторони договір підписав міністр закордонних справ Японії Мацуока Йосуке та посол Японії в СРСР Татекава Йосіцуґу, а з радянської — Голова РНК СРСР та нарком закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов^[3]. Пакт набував чинності від дня його ратифікації обома країнами, що мала місце 25 квітня 1941 року в Токіо.

Положення договору передбачали наступне:

• Підтримання дружніх відносин і повага територіальної цілісності й недоторканності обох сторін;
• Дотримання нейтралітету обома сторонами у випадку агресії третьої сторони на одну із них;
• Дію нейтралітету від дня ратифікації договору протягом 5 років — з 25 квітня 1941 року по 25 квітня 1946 року.
• Автоматичне продовження дії договору до 1951 року у випадку відсутності сповіщення однієї зі сторін про його денонсацію.

До пакту додавались спільне комюніке та обмінні листи. В останніх міністр Мацуока обіцяв укласти торговельний договір з СРСР, вивести японські концесії з Північного Сахаліну та утворити комісію для врегулювання прикордонних питань з представників Японської імперії, Маньчжурської держави, СРСР та Монгольської Народної Республіки.

Уряди Японії та СРСР схвально оцінили підписання пакту, а Третій Рейх та США сприйняли його негативно.

В час німецького наступу на СРСР у 1941 році японці були вірні договору про нейтралітет і фактично допомогли радянському керівництву й армії перегрупувати сили на сході країни та почати з 1943 року масштабний контрнаступ на ворога. Своєю чергою, СРСР не збирався робити послуг Японській імперії й фактично перекреслив положення пакту, домовившись у лютому 1945 року з США і Великою Британією вступити у війну проти Японії за таємну обіцянку союзників отримати північні японські території.

5 квітня 1945 року Молотов сповістив японського посла про денонсацію пакту про нейтралітет, відповідно до статті 3^[4], натякнувши на його ануляцію. Японська сторона висловила сподівання, що СРСР залишиться вірним договору до 25 квітня 1946 року і не анулюватиме його. На це Молотов відповів, що геополітична ситуація нівелює сенс договору і що СРСР залишатиметься вірним йому лише до 25 квітня 1945 року, після чого односторонньо денонсує пакт^[5].

8 серпня 1945 СРСР напав на Японію, зрадивши положення підписаного пакту. Японські північні території — Маньчжурія, Корея, Південний Сахалін та Курильські острови були окуповані радянськими агресорами. Вторгнення на великий японський острів Хоккайдо, яке планував Сталін, вдалося уникнути лише завдяки підписанню Японською імперією капітуляції 2 вересня 1945 року і закінченню Другої світової війни.