Радіочастотний спектр

Радіочастотний спектр — безперервний інтервал радіочастот не вищий за 3 ТГц (терагерц) (3000 ГГц).

Радіочастота — це електромагнітна хвиля у просторі без штучного спрямовуючого середовища з певним номіналом частоти у межах радіочастотного спектра^[1].

Радіочастотний ресурс

Радіочастотний ресурс — частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати для поширення будь-якої інформації на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Ззалежно від частоти чи довжини хвилі (ці величини пов'язані між собою), електромагнітні хвилі відносять до різних діапазонів. Хвилі в різних діапазонах різним чином взаємодіють із фізичними тілами.

Електромагнітні хвилі з найменшою частотою (або найбільшою довжиною хвилі) належать до радіодіапазону. Радіодіапазон використовується для передачі сигналів на віддаль за допомогою радіо, телебачення, мобільних телефонів. У радіодіапазоні працює радіолокація. Радіодіапазон розділяється на метровий, дециметровий, сантиметровий, міліметровий, залежно від довжини електромагнітної хвилі.

Відповідно до Декларації керівних засад використання мовлення через супутники для вільного поширення інформації, розвитку освіти та розширення культурних обмінів (Париж, 15 листопада 1972 року) і ч. 2 ст. 44 Статуту Міжнародного союзу електрозв'язку, радіочастоти та орбіта геостаціонарних супутників є обмеженими природними ресурсами, що належать усім народам і їх використання регулюється Конвенцією Міжнародного союзу електрозв'язку та її Регламентом радіозв'язку. Статут Міжнародного союзу електрозв'язку і Конвенція Міжнародного союзу електрозв'язку (Женева, 22 грудня 1992 року) ратифіковані Законом України від 15 липня 1994 року.

Положення міжнародно-правових актів відображені у п. 4 Концепції розвитку зв'язку України до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2238, згідно з яким, радіочастотний ресурс є обмеженим природним ресурсом, ефективність використання якого впливає на економічне становище країни та на стан довкілля.

Приклади виділених радіодіапазонів

• Діапазон середніх хвиль з амплітудною модуляцією (530—1610 кГц).
• Різні діапазони коротких хвиль (5,9—26,1 МГц).
• Цивільний діапазон (26,965—27,405 МГц).
• Частоти телевізійних каналів (48,5—862,0 МГц).
• Діапазон ультракоротких хвиль c частотною модуляцією (87,5—108 МГц, крім 76—90 МГц в Японії; в Росії також 65,9—74 МГц).
• ISM діапазон.
• Діапазони військових частот (42—48 МГц; 224–280 МГц — військова авіація).
• Діапазони частот цивільної авіації (VHF 118—136,992 МГц, VOR 108—117,95 МГц, ILS/LOC 108,1—111,95 МГц, ILS/GS 329,15—335,0 МГц).
• Міжнародний морський діапазон (156,050—162,025 МГц; річковий діапазон (Росія) — 300—337 МГц).

Використання радіочастотного ресурсу в Україні

Кабінет Міністрів України затверджує такі нормативно-правові акти^[2]:

• Національну таблицю розподілу смуг радіочастот^[3]
• План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні

Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України регламентує^[4]:

• розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні
• розподіл на смуги спеціального та загального користування.

Див. також

• Електромагнітний спектр
• Радіохвилі
• Закон України «Про електронні комунікації»
• Смуга затримання