Разумовська Карина Володимирівна

Карина Володимирівна Разумовська (рос. Разумовская Карина Владимировна нар. 9 березня 1983; Ленінград, СРСР) — російська акторка кіно та театру.

Карина Разумовська
рос. Разумовская Карина Владимировна
Ім'я при народженні	Карина Володимирівна Разумовська
Народилася	9 березня 1983(1983-03-09) (42 роки) Ленінград  СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (2004)
Роки діяльності	2002 і до тепер
Чоловік	Артем Карасьов (2005-2011)
Батьки	Володимир Олена
Провідні ролі	Вікторія Родіонова (т/с Мажор)
IMDb	ID 2149437
Нагороди та премії
лауреат Санкт-Петербурзької незалежної акторської премії імені Владислава Стржельчика (2016)

Життєпис

Карина Разумовська народилася 9 березня 1983 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Батько Володимир працював моряком у торговельному флоті, мати — домогосподарка^[1]. У Карини є молодший брат Сергій, програміст Node.js^[2].

Коли Карині була 5 років, її взяли виконати невеликий епізод в картині Віктора Бутурліна «Гальмування в небесах». Роль була настільки незначною, що ім'я юної акторки навіть не з'явилося в титрах. Проте саме після цієї події Карина загорілася ідеєю стати акторкою та пов'язати своє життя з кіно.

Закінчивши загальноосвітню школу, Разумовська подала документи до театрального інституту. Її мати була проти подібного вибору професії, вважаючи фах акторки нестабільним та непередбачуваним способом заробітку, і довго вмовляла доньку стати перекладачем. Але Карина наполягла на своєму та без проблем вступила до «Санкт-Петербурзької академії театрального мистецтва».

У 2004 році закінчила «Санкт-Петербурзьку академію театрального мистецтва» (майстерня В.В. Петрова). У трупі «Санкт-Петербурзького Великого драматичного театру ім. Р. Товстоногова» з 2004 року. Співпрацювала з «Санкт-Петербурзьким академічним театром комедії імені М. П. Акімова».

Карина вважає себе театральною акторкою, віддаючи перевагу виступам на сцені. У кіно вона знімається в свій вільний від репетицій час або на літніх канікулах, коли театр призупиняє свою роботу.

Особисте життя

Про своє особисте життя Карина Разумовська не любить розповідати, всіляко уникаючи будь-яких питань на цю тему в інтерв'ю. Зі своїм чоловіком, Артемом Карасьовим (нар. 21 липня 1984), Карина познайомилася в театральній академії. Їх весілля відбулося 31 грудня 2005 року^[3]. Шлюб розпався після шести років^[4].

Нині Карина Разумовська живе у цивільному шлюбі з Єгором Бурдіним. Карина та Єгор були знайомі з сьомого класу, разом вчилися у ленінградській школі № 551. У шкільні роки Карина зустрічалася з Єгором.

Після того, як у них обох розпалися шлюби, вони у квітні 2009 року вирішили жити разом^[5]. Єгор Бурдін не має відношення до кіно та театру, він підприємець, власник м'ясної крамниці «Страшний сон вегана». Назву крамниці придумала Карина.

У вільний час Карина Разумовська займається численними хобі. Вона обожнює готувати, освоює італійську кухню. Карина також захоплюється спортом та йогою.

Карині Разумовській подобається творчість, вона малює аквареллю та вишиває хрестиком^[2][6].

Роботи у театрі

Санкт-Петербурзький Великий Драматичний театр ім. Р. Товстоногова

• «Ніч перед Різдвом» (Оксана),
• «Блаж» (Ольга),
• «Чорна комедія» (Клея),
• «Веселий солдат» (Нелька),
• «Катерина Іванівна» (Покоївка),
• «Школа платників податків» (дочка Фромантель),
• «Пьяні» — Марта^[7]
• «Мерсі» (Мерсі)^[8];
• «Каліка з острова Інішмаан» (Гелен)^[9].

Санкт-Петербурзький академічний театр комедії імені М. П. Акімова

• «Привиди» (Марі),
• «Весілля Кречинського» (Лідочка),
• «Хочу зніматися в кіно» (Ліббі).

Фільмографія

Кінофільми

• 1989 — «Гальмування в небесах» (епізод)
• 1991 — «Дій, Маню!» (епізод)
• 2002 — «Ковчег» (Катя)
• 2003 — «Історія весняного призову» (Свєта)
• 2006 — «Там, де живе любов» (Марина Комарова)
• 2007 — «Оранієнбаум. Срібний самурай» (Надя)
• 2008 — «Блаженна» (Олександра)
• 2008 — «Мінливості долі» (Анна Петрівна Алексєєва)
• 2008 — «Краса вимагає ...» (Женя Кукушкіна)
• 2008 — «По контуру обличчя» (Вона)
• 2008 — «Подзвони в мої двері» (Поліна)
• 2009 — «Будинок для двох» (Настя Сафонова)^[10]
• 2009 — «Мій» (Свєта Свєшнікова)
• 2009 — «Реквієм для свідка» (Віра)
• 2009 — «Кров не вода» (Аня Куликова)
• 2009 — «Фокусник» (Рина)
• 2010 — «Підсадний» (Тетяна)
• 2011 — «Вітер північний» (Катя Андрєєва)
• 2011 — «Секта» (Наташа)
• 2013 — «Один на всіх» (Женя Бойцова)
• 2013 — «Темні лабіринти минулого» (Ліза)
• 2014 — «Знову один на всіх» (Женя Стрельцова)
• 2014 — «Піти, щоб повернутися» (Віра Воскресенська / Аліса Володіна)
• 2014 — «Новорічне щастя» «Міс-Фітнес»
• 2014 — «Дачний романс» (Лєна)
• 2015 — «Біловоддя. Таємниця загубленої країни» (Іоанта)
• 2015 — «Життєві обставини» (Женя)
• 2015 — «Співучасники» (Ольга)
• 2015 — «Тінь бабки» (Лана Алексєєва)
• 2015 — «Останній охоронець Беловодья» (Іоанта)
• 2017 — «Цензор» (психолог)

Телесеріали

• 2004 — «Родинний обмін» (Віра / Юля)
• 2004 — «Сестри» (Рита)
• 2005 — «Ад'ютанти любові» (Ольга Лопухіна)
• 2006 — «Розклад доль» (Поліна)
• 2006 — «Все змішалося в домі» (Ксенія Малюкова)
• 2008 — «Все не випадково» (Ліля Білоусова)
• 2009 — «Танго з ангелом» (Наталія Тарасова)
• 2009 — «Смерть Вазір-Мухтара» (Булгаріна)
• 2011 — «Пілот міжнародних авіаліній» (Ксенія Лаптєва)
• 2011 — «Ящик Пандори» (Наташа)
• 2012 — «Під прикриттям» (Віра)
• 2012 — «Тільки про любов» (Леся)
• 2012 — «Зворотний бік Місяця» (Люда)
• 2013 — «Вангелія» (Аліса Варежкіна)
• 2013 — «Балабол» (Віка)
• 2014 — «Мажор» (Вікторія Родіонова)
• 2015 — «Поліцейський дільниця» (Світлана)
• 2015 — «Петля Нестерова» (Рита)
• 2016 — «Жінка його мрії» (у виробництві)
• 2016 — «Життєві обставини» (у виробництві)
• 2016 — «Бравіста» (короткометражка)
• 2016 — «Мажор-2» (Вікторія Родіонова)
• 2017 — «Біловоддя. Таємниця загубленої країни» (Іоанта)
• 2017 — «Життєві обставини» (Женя)
• 2017 — «Сплячі» (епізод)
• 2018 — «Мажор-3» (Вікторія Родіонова)
• 2018 — «Ідеальна дружина» (Валерія Хрусталева)
• 2019 — «Чорний пес» (Ольга Смирнова)

Дубляж

• 2011 — «Води слонам» (Різ Візерспун — Марлена Розенблютом)

Премії та нагороди

Лауреат Санкт-Петербурзької незалежної акторської премії імені Владислава Стржельчика (2016)^[11].