Раковець (Золотниківська сільська громада)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Раковець.

Ракове́ць — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До вересня 2015 підпорядковане Соснівській сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. До Раковця приєднано хутір Козубський. Розташоване у південній частині району, на річці Стрипа.

село Раковець
Статуя Божої Матері село Раковець Статуя Божої Матері село Раковець
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040190160048012
Основні дані
Засноване	1472
Населення	285
Площа	0,159 км²
Густота населення	1792.45 осіб/км²
Поштовий індекс	48112
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°20′59″ пн. ш. 25°21′44″ сх. д.
Водойми	Стрипа
Відстань до районного центру	40 км
Місцева влада
Адреса ради	48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Раковець
Раковець
Мапа
Раковець у Вікісховищі

Населення — 255 осіб (2007).

Історія

Згадується село 7 травня 1438 року в книгах галицького суду^[1].

Перша письмова згадка про Раковець датована 1472 р. Назва села Раковець походить за легендою, від наявності великої кількості раків, що розвелися у повільній воді Стрипи. У давні часи місцеві мешканці виловлювали раків на продаж.

1857 р. в селі проживало 625 мешканців.

Перша школа в селі Раковець була збудована 1863 р. з глини, а друга – чотирикласна, вимурована з цегли у 1904 р. 1982 р. школа була закрита як безперспективна, а учні були переведені до школи села Соснів. 1880 р. велика земельна власність належала народовому закладові Оссолінських у Львові.

Діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», кооператива.

У жовтні–листопаді 1915 р. точилися бої Леґіону Українських Січових Стрільців з російською армією між селами Раковець і Семиківці. У селі загинули стрільці Мартин Іква (1 листопада 1915 р.) та Василь Олійник (10 листопада 1915 р.); поранень зазнали Михайло Кожух і Степан Мазур.

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Підгаєцькому повіті об'єднаної сільської гміни Семиківці^[2].

4 липня 1941 підрозділ Червоної армії вбив у селі 2-х юнаків, які підняли український синьо-жовтий прапор.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотниківської сільської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[4].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610870, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 157 виборців, явка 68,15%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 23,08%, за «Слугу народу» — 20,19%, за «Європейську Солідарність» — 13,46%.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримали Микола Люшняк (самовисування) і Ігор Сопель (Слуга народу) — по 19,63%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») і Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — по 15,89%^[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	285	100%

Пам'ятки

Насипано символічну могилу воякам УПА (1992).

Соціальна сфера

Працюють клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися

• журналіст, діяч культури Б. Бідяк.

Галерея

• 
  Дорожній знак при повороті на село
• 
  Сільська вулиця
• 
  Статуя Божої Матері
• 
  Символічна могила воякам УПА
• 
  Автобусна зупинка