Раковський-Білярський Петро

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Раковський.

Петро Раковський-Білярський (нар.1817 — пом. 1867) — російський мовознавець.

Петро Раковський-Білярський
Народився	19 червня (1 липня) 1819  Bilärd, Q47544966?, Чистопольський повітd, Казанська губернія, Російська імперія
Помер	2 (14) січня 1867 (47 років)  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання	Перший Християнський цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	викладач університету, славіст, філолог
Alma mater	Московська духовна академія
Галузь	філологія[1] і слов'янознавство[1]
Заклад	Петербурзька академія наук Імператорський Новоросійський університет
Членство	Петербурзька академія наук
Раковський-Білярський Петро у Вікісховищі

Життєпис

Студіював у Казані й Москві (учень М. Погодіна й В. Ундольського), з 1865 професор слов. філології в Одеському Унті. Праці з історії ц.-слов. мови («Судьбы церковного языка», 1847 — 59), про мову сер.-болг. перекладу хроніки Манасії, Реймського євангелія (яке відносив до 14 ст.), житія св. Бориса й Гліба, рецензії в «Журнале Министерства народного просвещения», російський переклад Гумбольдтового «Вступу до заг. мовознавства» (1859).