Ральф Мілібенд

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілібенд.

Ральф Мілібенд (англ. Ralph Miliband; 7 січня 1924(19240107) — 21 травня 1994) — британський соціолог, став відомим як видатний марксистський публіцист. Його називали «одним із найвідоміших академічних марксистів свого покоління» поруч із Е. П. Томпсоном, Еріком Гобсбаумом та Перрі Андерсоном.^[4]

Ральф Мілібенд
англ. Ralph Miliband
Ім'я при народженні	фр. Adolphe Miliband
Народився	7 січня 1924(1924-01-07)[1]  Брюссель[d], Бельгія
Помер	21 травня 1994(1994-05-21)[1] (70 років)  Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія  ·інфаркт міокарда
Поховання	Гайґейтський цвинтар
Країна	Велика Британія  Бельгія  Польща
Діяльність	соціолог, викладач університету, політолог
Alma mater	Лондонська школа економіки та політичних наук і West London Colleged
Науковий керівник	Гарольд Ласкі[2]
Знання мов	англійська[3] і французька
Заклад	Університет Лідса і Лондонська школа економіки та політичних наук
Учасник	Друга світова війна
Magnum opus	Marxism and politicsd
Військове звання	Чіф-петті офіцер
Партія	Лейбористська партія
Конфесія	атеїзм
У шлюбі з	Marion Kozakd
Діти	Ед Мілібенд і Девід Мілібенд

Біографія

Народився в Бельгії у польсько-єврейській робітничій сім'ї іммігрантів, його батько у Варшаві був членом Бунду. Він втік до Великої Британії в 1940 році разом зі своїм батьком, щоб уникнути переслідування, коли нацистська Німеччина вторглася в Бельгію. Вивчив англійську мову, вступив до Лондонської школи економіки і почав брати участь в лівій політиці. Після служби в Королівському флоті під час Другої Світової війни, він оселився в Лондоні у 1946 році і натуралізуватися як британський громадянин 1948 року.

У 1960-х роках він був впливовим учасником руху нових лівих у Великій Британії, який критично ставився до устрою та політики СРСР і країн Центральної Європи (Східного блоку). Мілібенд опублікував кілька книг з марксистської теорії і критики капіталізму.

Обидва його сини, Девід і Ед Мілібенди, стали чільними діячами Лейбористської партії після смерті батька. Девід став міністром закордонних справ, а Ед — державним секретарем із енергетики та змін клімату, а згодом був лідером партії з 2010 по 2015 рік.

Бібліографія

Книжки

• Parliamentary Socialism: A Study of the Politics of Labour (1961);
• The State in Capitalist Society (1969);
• Marxism and Politics (1977);
• Capitalist Democracy in Britain (1982);
• Class Power and State Power (1983);
• Divided Societies: Class Struggle in Contemporary Capitalism (1989);
• Socialism for a Sceptical Age (1994);

Переклади українською

• Роздуми над антикомунізмом // Спільне. — 31 січня 2018. (у співавторстві з Марселем Лібманом)