Альфред Рамбо

Рамбо Альфред (фр. Alfred Rambaud, 1842–1905), французький історик і політик, автор праць з історії франц.-рос. взаємин. Брав участь у 3 Археологічному з'їзді в Києві (1874) і надрукував у «Revue des Deux Mondes» ст. про цей з'їад (1874), а також «Україна і її іст. пісні» (1875). У кн. «La Russie épique» (1876) опублікував 10 переспівів з українських народних дум. Зокрема, описав діяльність українських кобзарів.

Альфред Рамбо
Народився	2 липня 1842(1842-07-02)[1][2][…]  Безансон
Помер	10 листопада 1905(1905-11-10)[1][2][…] (63 роки)  Париж
Поховання	цвинтар Монпарнас[3]
Країна	Франція
Діяльність	історик, політик, дипломат, викладач університету, письменник
Галузь	історія
Alma mater	Вища нормальна школа
Знання мов	французька[4]
Заклад	Петербурзька академія наук
Членство	Сербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Петербурзька академія наук, Ліга французької батьківщини, Академія моральних і політичних наук, Російська академія наук, Société d'histoire et d'archéologie de Maurienned, Société des amis des monuments parisiensd і Румунська академія
Посада	сенатор Третьої Французької Республікиd[2], Q3248710?, Q61788885? і Minister of Religious Affairsd
Родичі	Joseph Vidal de la Blached
Нагороди	Marcelin Guérin Prized (1878) Prix Thiersd (1871)
Медіафайли у Вікісховищі

Альфред Рамбо