Раміро Кастільйо

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кастільйо.

Раміро Кастільйо (ісп. Ramiro Castillo, 27 березня 1966, Корипата — 18 жовтня 1997, Ла-Пас) — болівійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема за низку аргентинських «Архентінос Хуніорс», а також національну збірну Болівії.

Раміро Кастільйо
Особисті дані
Народження	27 березня 1966(1966-03-27)
	Корипата, Болівія
Смерть	18 жовтня 1997(1997-10-18) (31 рік)
	Ла-Пас, Болівія
Зріст	169 см
Вага	59 кг
Громадянство	Болівія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1985–1986 «Зе Стронгест» ([1]) 1987–1988 «Інституто» 27 (1) 1988–1990 «Архентінос Хуніорс» 69 (8) 1990–1991 «Рівер Плейт» 10 (1) 1991–1992 «Росаріо Сентраль» 16 (0) 1992 «Зе Стронгест» ([1]) 1993–1994 «Платенсе» (Вісенте-Лопес) 23 (1) 1995–1996 «Зе Стронгест» 108 (17[1]) 1997 «Евертон» (Вінья-дель-Мар)  ? (?) 1997 «Болівар» 30 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1989–1997 Болівія 52 (5)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за команду «Зе Стронгест», в якій провів два сезони, після чого перебрався до Аргентини на запрошення клубу «Інституто».

Виступав в Аргентині до 1994 року, встигнувши за цей час пограти також за «Архентінос Хуніорс», «Рівер Плейт», «Росаріо Сентраль» та «Платенсе» (Вісенте-Лопес). 1992 року та пізніше, протягом 1995–1996, знову захищав кольори «Зе Стронгест».

На початку 1997 року грав у Чилі за «Евертон» (Вінья-дель-Мар), після чого уклав контракт з «Боліваром», кольори якого захищав до своєї смерті восени того ж 1997 року.

Виступи за збірну

1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болівії.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1989 року в Бразилії, розіграшу Кубка Америки 1991 року в Чилі, розіграшу Кубка Америки 1993 року в Еквадорі, чемпіонату світу 1994 року у США, а також домашнього для болівійців розіграшу Кубка Америки 1997 року, де разом з командою здобув «срібло».

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 52 матчі, забивши 5 голів.

Смерть

Влітку 1997 року втратив семирічного сина Хосе Мануеля через загострення гепатиту. Не зумів змиритися із втратою дитини і 18 жовтня того ж року був знайдений повішеним у власному будинку в Ла-Пасі.

Титули і досягнення

• Срібний призер Кубка Америки: 1997