Раміро III

Раміро III (ісп. Ramiro III, 961–985), король Леону між 966 та 984 роками, син та спадкоємець Санчо I Товстого^[1].

Раміро III
ісп. Ramiro III de León
Раміро III
Король
Початок правління:	966
Кінець правління:	984
Попередник:	Санчо I Товстий
Наступник:	Бермудо II
Дата народження:	961(0961)
Країна:	Леонське королівство
Дата смерті:	26 липня 985(0985-07-26)
Місце смерті:	Дестріана
Поховання	Basilica of San Isidorod і Леон
Дружина:	Санча (Уррака) Гомес
Діти:	син Ордоньо
Династія:	Астур-Леон
Батько:	Санчо I Товстий
Мати:	Тереза Ансурес

Родина

Походив з династії Астур-Леон. Син Санчо I Раміро зійшов на трон, коли йому ледь виповнилося 5 років. Спочатку опіку над ним узяла тітка Ельвіра Рамірес, а потім мати Тереса Ансурес. Вони обидві були черницями, тому для років правління Раміро III характерна особлива підтримка церкви.

Правління

До повноліття король ратифікував мирний договір із кордовським халіфом аль-Хакамом і вів боротьбу із вікінгами, що вториглися в Галісію. Після завершення миру в королівсто вторглися війська візира Альманзора.

Після повноліття Раміро намагався встановити абсолютну монархію, що викликало невдоволення в Галісії та Кастилії. Крім того війська Раміро зазнали кількох поразок від маврів. Усе це разом призвело до того, що знать Галісії 982 року обрала собі іншого короля Бермудо II, сина Ордоньйо III. 984 року Бермудо відібрав трон у Раміро.