Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ратнівська селищна територіальна громада
об'єднана громада в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ратнівська селищна територіальна громада — територіальна громада в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Адміністративний центр — селище Ратне. Громада розташована на кордоні з Білоруссю, у Волинському Поліссі, на Поліській низовині. Господарство громади спеціалізується на вирощуванні овочів та ягід, на тваринництві, розвинута лісова та харчова промисловість.
Remove ads
Історія
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ратнівського району, громада увійшла до складу новоутвореного Ковельського району[1].
Населені пункти
До складу громади входять 1 селище (Ратне) і 23 села: Береза, Броди, Вижично, Височне, Витень, Гірники, Годинь, Долина, Доманове, Жиричі, Здомишель, Запоківне, Комарове, Конище, Кортеліси, Косиці, Краска, Млинове, Прохід, Сільце, Сільця-Млинівські, Старостине, Шменьки. .
Символіка селища Ратне
Узагальнити
Перспектива
Герб Ратного являє собою зображення дикого кабана на фоні трьох золотих сосен, що символізувало природу і багатства Ратнівщини. Станом на сьогодні офіційно затверджено лише герб Ратнівського району — «три ратники», тобто «рать», звідки пішла назва селища, а тому герб міста Ратне «дикий кабан» не скасований. Усі відомі нині печатки містечка Ратного (знайдено кілька їх зразків, датованих від XVI—XVIII ст.) мають усталене зображення: в полі печатки — три дерева, на тлі яких дикий кабан.[2]
Герб на ратнівських печатках, безперечно, є видозміненим варіантом відомого ще з XV ст. (зокрема із прапорів часу Грюнвальдської битви 1410 р.) герба Холмської землі, до складу якої належало місто: на зеленому тлі — три золоті дерева, між якими праворуч іде срібний ведмідь, Як і земельний герб, міський герб Ратного підкреслює виразний лісовий характер природи місцевих околиць. Крім того, кабан у ратнівському гербі («символ хоробрості», за О. Лакієром) міг також відтворювати характер містечка як фортеці (так, ще з початку XIV століття в містечку існував замок). Відповідно, можна реконструювати і кольори герба Ратного: на зеленому тлі — три золоті дерева, під якими — чорний кабан (неодмінний геральдичний колір зображення кабана), що йде праворуч.[3]
Сучасний герб Ратнівської територіальної громади був затверджений у липні 2023 року. Він складається із зеленого щита із золотою мурованою брамою, відкритими воротами та срібними штабами. В отворі воріт розташовані три срібні мечі з золотими руків’ями, поверх яких міститься червоний щиток зі срібним хрестом.[2]
Зелений колір символізує лісистість та природне багатство громади. Брама відображає її оборонне значення, а відкриті двері — гостинність. Червоний щит із срібним хрестом вказує на приналежність громади до Волині. Три мечі символізують захист, силу та військову спадщину краю. Герб оформлений у декоративний картуш та увінчаний міська корона, що підкреслює статус населеного пункту.
Сучасний прапор Ратнівської територіальної громади був затверджений у липні 2023 року. Він складається із квадратного зеленого полотнища, на якому розташована жовта мурована міська брама з однією вежею, відкритими воротами та білими штабами. В отворі воріт покладені три білі мечі з жовтими руків’ями, розташовані у формі зірки. Поверх мечів міститься червоний щиток із білим хрестом. Прапор побудований на основі символіки герба громади, має співвідношення сторін 1:1 та офіційно затверджений як символ громади.
Remove ads
Населення
Населення громади на 01.01.2024 рік становить 22023 особи, 40,3 % з яких є міським, а 59,7 % − сільське населення. Щільність населення громади становить 45,8 осіб на км2. Кількість працездатного населення складає 11,9 тис. осіб, діти до 14 років – 19,6 %, пенсіонерів – 3,9 тис. осіб.[4]
Географія
Узагальнити
Перспектива
Площа Ратнівської селищної територіальної громади - 481,2 км2[5]. Громада розташована у північно-західній частині Волинської області. Вона межує з Заболоттівською, Дубечненською, Забродівською, Самарівською територіальними громадами Ковельського району та з Республікою Білорусь[6].
Ратнівська селищна територіальна громада розташована на Поліській низовині в Волинському Поліссі. Рельєф громади низинний, покритий мішаними лісами, болотами. [7]
Ратнівська селищна територіальна громада має має запаси глини, сапропелю, торфу[8][4]. В надрах громади виявлено поклади мідної руди (в районі села Жиричі)[9].
Клімат регіону помірно континентальний: зима м'яка, зі помірними морозами, літо тепле, вологе; затяжна весна та осінь. Найхолоднішим місяцем є січень, середньомісячна температура якого становить -5,3С, найтеплішим липень +20С. Стабільний сніговий покров тримається не довго. Середня висота снігового покриву може досягати 10 см.[10][11]
Через територію Ратнівської селищної територіальної громади протікає річка Прип'ять (басейн Дніпра). Територія громади має багато озер льодовикового походження: Мшане (97 га), Радожич (98 га), Теребовичі (59,37 га), Тисоболь (62 га), Чисте (97 га).[6][11]Також громада має водосховище Кортеліське та Турський та Теребовицький меліоративні канали[4]. Протяжність меліоративних каналів у Ратнівській громаді становить 365 кілометрів[12].
Ґрунти в районі дерново-підзолисті, торф'яні та лучні. Лісовий покрив громади становить 41 %. У структурі лісів переважають хвойні породи дерев. Серед грибів в лісах району трапляються лисички, маслюки, опеньки, білі гриби та інші. Домінують чорниці, малина, ожина. Серед лісових тварин найбільш типовими є лось, олені, кабан, борсук, лисиця, вовк, заєць, тхір.[13]
Remove ads
Господарство
Площа сільськогосподарських угідь громади становить 23,8 тис. га. Спеціалізація сільського господарства громади - вирощування овочів та ягід, тваринництво. На території громади здійснюють свою діяльність 7 великотоварних сільськогосподарських підприємств. Розвинуто лісове та деревообробне господарство, харчова промисловість. [4]
Транспорт
Найближча залізнична станція розташована у м. Ковель[14], а міжнародний аеропорт в м. Рівне[6]. Територією громади проходить Європейський автошлях Е85, що сполучає порти Чорного та Балтійського морів[15]. На території громади є автомобільний пункт пропуску “Доманове”[4].
Культурна спадщина громади
В громаді налічується 28 пам’яток культурної спадщини, що знаходяться під охороною держави:
- Дерев’яна церква Різдва Богородиці (1784 р.) у с. Здомишель;
- Дерев’яна Свято-Успенська церква (1783 р.) у с. Краска;
- Меморіал жертвам Голокосту (2015 р.) у с. Прохід (пам’ятка культурної спадщини місцевого значення);
- Меморіальний комплекс «Жертвам фашизму» (1980 р.) у с. Кортеліси(пам’ятка культурної спадщини місцевого значення)[4].
Remove ads
Природно-заповідний фонд
- Заказник лісовий місцевого значення "Смольне";
- Заказник лісовий місцевого значення "Доманівський";
- Заказник загальнозоологічний місцевого значення "Гвозди";
- Заказник гідрологічний місцевого значення "Озеро Чисте";
- Заказник гідрологічний місцевого значення "Озеро Радожичі";
- Заказник гідрологічний місцевого значення"Озеро Любовель";
- Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення "Гірницький ялинник";
- Пам'ятка природи ботанічна "Дуб звичайний", с. Ратне;
- Пам'ятка природи зоологічна місцевого значення "Ялиновий ліс"[16].
Джерела
- Національний атлас України/НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру; голов. ред. Л. Г. Руденко; голова ред. кол.Б.Є. Патон. — К.: ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис.прим. — ISBN 978-966-475-067-4.
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads