Рафаель Альтаміра-і-Кревеа

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Альтаміра, а друге (материне) прізвище Кревеа.

Рафае́ль Альтамі́ра-і-Креве́а (ісп. Rafael Altamira y Crevea; 10 лютого 1866 — 1 червня 1951) — іспанський історик та правознавець.

Рафаель Альтаміра-і-Кревеа
Ім'я при народженні	ісп. Rafael Altamira y Crevea
Народився	10 лютого 1866(1866-02-10)[1][2][…]  Аліканте[3][4]
Помер	1 червня 1951(1951-06-01)[3][1][…] (85 років)  Мехіко, Мексика[3][4]
Поховання	Q131460947?[5]
Країна	Іспанія
Діяльність	письменник, суддя, історик права, історик, правник, викладач університету, політик, адвокат, літературний критик
Alma mater	Мадридський центральний університетd Університет Валенсії
Галузь	історія і правник
Заклад	Мадридський центральний університетd Національний автономний університет Мексики Institución Libre de Enseñanzad Університет Ов'єдо
Посада	Senator of the Kingdomd[6], професор[d], member of the Real Academia de la Historiad і Q135511845?
Науковий керівник	Gumersindo de Azcárated[7]
Відомі учні	José María Ots Capdequíd Juan Manzano y Manzanod
Членство	Королівська академія моральних і політичних наукd[8] Інститут міжнародного права Американська академія мистецтв і наук Іспанська королівська академія історії[9] ibero-american uniond[10] Інститут міжнародного права
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук почесний доктор Національного автономного університету Мексикиd honorary doctorate from Columbia Universityd почесний доктор Кембриджського університетуd почесний доктор Національного автономного університету Мексикиd (1910) honorary doctor of the University of Bordeauxd (1923) doctor honoris causa from the University of Parisd (1928) Prix de la langue françaised (1932)
Автограф
Рафаель Альтаміра-і-Кревеа у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився в Аліканте. Здобув фах правника. Тривалий час обіймав посаду професора юридичного факультету (Школи права) Університету Ов'єдо. Від 1914 року був професором Мадридського університету^[11].

У 1922 році обирається суддею Постійної палати міжнародного правосуддя при Лізі Націй. На цій посаді перебував до 1945 року.

1939 емігрував до Латинської Америки. Жив у Мексиці, де продожував займатися науковою діяльністю та помер 1951 року.

Праці

• Основна праця: «Історія Іспанії та іспанської культури» в 4 т. (рос. вид. «Історія Іспанії». В 2 т. М., 1951).
• Rafael Altamira. Spain. Sources and Development of Law // Ed. Carlos Petit. — Madrid: Universidad Carlos III, 2018. — /Historia del Derecho 62/, 217 p. — ISBN 978-84-9148-581-0. [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] Etc.