Реакція Манніха

Реа́кція Ма́нніха — хімічна реакція амінометилювання сполук, що містять активний атом Гідрогену коло атома Карбону, дією формальдегіду та аміаку (або амінів). Зазвичай таким сполуками є кетони, здатні до енолізації:

Карбоновий ланцюг вихідної CH-сполуки видовжується на одну метиленову ланку.

Реакцію названо за ім'ям німецького хіміка Карла Манніха.^[1] Кінцеві продукти, β-амінокарбонільні сполуки, називають основами Манніха.

Механізм

У кислому середовищі першопочатково утворюється карбеній-імінієвий іон CH₂NR₂⁺:

У розчині кетон зазнає кето-енольної таутомеризації і отриманий енол взаємодіє з іоном:

Варіації

Окрім кетонів реакція проводиться також і з деякими іншими класами:

• з первинними і вторинними аліфатичними нітросполуками:

${\displaystyle \mathrm {R^{1}CH_{2}NO_{2}+HCHO+HNR_{2}{\xrightarrow {NaOH}}\ R^{1}CH(NO_{2})CH_{2}NR_{2}} }$

• алкінами із прикінцевим ненасиченим зв'язком:

${\displaystyle \mathrm {R^{1}C{\equiv }CH+CH_{2}NR_{2}^{+}\longrightarrow R^{1}C{\equiv }CCH_{2}NR_{2}+H^{+}} }$

• гетероциклічними сполуками:

Ця реакція має велике значення, оскільки отримуваний з індолу грамін є вихідною речовиною у синтезі амінокислоти триптофану.

Див. також

• Реакція Пікте — Шпенглера

Джерела

• Гауптман З., Грефе Ю., Ремане Х. Органическая химия / Пер. с нем. под ред. В. М. Потапова. — М. : Химия, 1979. — С. 357—358. (рос.)
• Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — 996 с. — ISBN 966-7065-87-4.
• Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)

Література

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.