Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Реакція на отруєння Скрипалів

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Реакція на отруєння Скрипалів
Remove ads

Реакція на отруєння Скрипалів — дипломатичний демарш, здійснений в березні 2018 урядами Великої Британії, США, України, Канади, Австралії, окремих країн ЄС внаслідок застосування російськими спецслужбами бойових отруйних речовин на території Великої Британії, в результаті якого були отруєні Сергій Скрипаль та його донька, а також постраждали декілька британських поліцейських.

Thumb
Реакція на отруєння Скрипалів. Зеленим позначено країни, звідки вислали російських дипломатів. Червоне — Росію.

Велика Британія вислала 23 російських дипломатів, США — 60, Україна — 13. Загалом станом на 28 березня 2018 були вислані 145 російських дипломатів з 28 країн.

Remove ads

Реакція країн

Узагальнити
Перспектива

26 березня 2018 року розпочалась скоординована висилка російських дипломатів внаслідок якої, з урахуванням раніше витурених з Великої Британії 23 шпигунів, понад 140 російських дипломатів було витурено з понад 25 країн.

  •  Австралія: 2[1];
  •  Албанія: 2[1];
  •  Бельгія: 1[2];
  •  Велика Британія: 23[3], подія стала найбільшим видворенням російських дипломатів після втечі офіцера КДБ Олега Гордієвського у 1985[4];
  •  Грузія: 1 (співробітник Секції інтересів РФ при посольстві Швейцарії в Тбілісі)[5];
  •  Данія: 2[1];
  •  Естонія: 1[1]. Три дні по тому уряд оголосив 49 чоловік зі «списку Магнітського» персонами нон ґрата[6];
  •  Ірландія: 1[7];
  •  Іспанія: 2[1];
  •  Італія: 2[1];
  •  Канада: 4, ще 3 новим дипломатам відмовлено[1];
  •  Латвія: 1[1];
  •  Литва: 3[1], вислані через діяльність «не сумісну зі статусом дипломата», подано список з 21 особи для включення у санкційний список ім. Магнітського, ще 23 особи для оголошення персонами нон ґрата[8];
  •  Республіка Македонія: 1[1] на знак солідарності з союзниками та через шпигунську діяльність, несумісну зі статусом дипломата[9];
  •  Молдова: 3[10], проте президент Молдови Ігор Додон назвав це рішення уряду «антиросійською провокацією»[11];
  •  Норвегія: 1[1];
  •  Нідерланди: 2[1];
  •  Німеччина: 4[1], проте наступного дня був виданий останній з необхідних дозволів на будівництво німецької ділянки газопроводу «Північний потік-2»;[12]
  •  Польща: 4[1], того ж дня було оголошено про арешт 23 березня російського шпигуна-нелегала — підозрюваний передавав Кремлю інформацію про важливі для Польщі газові контракти і рішення щодо проекту газопроводу Nord Stream II, перебував у контакті з офіцерами російської розвідки, які працювали під дипломатичним прикриттям у посольстві Росії в Варшаві[13];
  •  Румунія: 1[1];
  •  США: 60[1], з них 12 були російськими шпигунами, що діяли під прикриттям місії до ООН, закрито консульство у Сіетлі через його близькість до бази підводних човнів (імовірно йдеться про військово-морську базу Кітсап) та виробничих потужностей компанії Boeing[14];
  •  Угорщина: 1[1];
  •  Україна: 13[1], на додачу Служба безпеки закрила в'їзд (фактично оголосила персонами нон ґрата) 23 російським шпигунам, яких було витурено з Великої Британії[15] та тим 60, яких було витурено зі США.[16] В підсумку в Україні лишилось 66 російських дипломатів. Українських дипломатів в Росії менше, і це створює додаткову напругу для українських представництв в більшості регіонів Росії.[17]
  •  Франція: 4[1];
  •  Фінляндія: 1[1];
  •  Хорватія: 1[1];
  •  Чехія: 3[1], проте президент Чехії Мілош Земан вчинив власний демарш проти рішення уряду, та закликав національну службу безпеки ретельно розслідувати твердження російського агітпропу про можливе чеське походження та випробування отруйної речовини, використаної в замаху на Скрипалів[18].
  •  Чорногорія: 1, відмовлено в акредитації почесному консулу[19]. Відносини з Росією вже були не в найкращому стані після невдалої спроби замаху на вбивство прем'єр-міністра та державного перевороту в жовтні 2016 року;
  •  Швеція: 1[1].

Також відкликали для «консультацій» власних послів:

На додачу  Ісландія оголосила про припинення зустрічей на високому рівні з російською владою та про дипломатичний бойкот Чемпіонату світу з футболу 2018 року[1].

Австрія, Греція та Португалія висловили підтримку Великій Британії, але відмовились витурити російських дипломатів[1]. Вислати російських дипломатів також відмовилися: Словаччина, Нова Зеландія, Болгарія, Кіпр, Мальта, Словенія, Сербія.[26]

 ЄС 23 березня відкликав Маркуса Едерера (нім. Markus Ederer) — свого посла до Росії для «консультацій»[27]. Натомість 27 березня  НАТО вирішило скоротити російське представництво в організації на 10 чоловік, з 30 до 20. Було скасовано акредитацію 7 представникам, відмовлено в акредитації ще трьом[28].

Remove ads

Реакція Росії

У відповідь Росія вислала відповідну кількість дипломатів із Росії (всього 142 станом на 30 березня 2018 року) і було закрите генконсульство США у Санкт-Петербурзі[29][30]. Також було вислано 13 українських дипломатів (Україна приєдналася до висилки російських дипломатів і вислала 13 росіян)[31].

Санкції

6 квітня 2018 року адміністрація Президента США Дональда Трампа запровадила фінансові санкції проти 38 осіб та установ з Росії через «недобропорядну діяльність» Російської Федерації та спроби зруйнувати лад в демократичних країнах. Одним з прикладів такої недобропорядної поведінки було назване отруєння Скрипалів. Проте цей замах був лише одним з прикладом, але не єдиною причиною запровадження санкцій[32].

До санкційного списку потрапили, серед інших, 7 великих підприємця (олігарха) з 12 компаніями, а також російські чиновники[32].

Примітки

Див. також

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads