Революція в революції?

«Революція в революції?» — твір французького філософа та громадського-політичного діяча Режіса Дебре, присвячений революційній тактиці та стратегії для Латинській Америки. Книга стала своєрідним підручником партизанської війни для багатьох національно-визвольних і комуністичних рухів у країнах Латинської Америки.

«Революція в революції?»

Автор	Режіс Дебре
Назва мовою оригіналу	ісп. ¿Revolución en la revolución? фр. Revolution dans revolution?
Країна	Куба Франція
Мова	еспанська французька
Тема	народна війна • партизанська війна • революційна війна
Жанр	політична теорія • соціологія
Видано	1967
Сторінок	138 (фр. вид. 1967 р.)

Книга вийшла друком одночасно на Кубі та у Франції 1967 року, коли сам автор перебував у Болівії у складі партизанського загону Ернесто Ґевари. Дуже швидко була перекладена багатьма мовами світу, зокрема англійською (1967), італійською (1967), турецькою (1967), португальською (1968), шведською (2000).

Огляд

Книга «Революція в революції?», написана Режісом Дебре на матеріялі історії збройної боротьби в Латинській Америці 1960-х рр., стала вагомим внеском у розвиток теорії партизанського вогнища («фокізму»). На думку автора, для ініціювання позитивних суспільних перетворень не потрібно чекати на сприятливі політичні умови — їх можна створити шляхом збройної боротьби, що її має розпочати партизанський загін.

У слаборозвиненій Латинській Америці головною ареною боротьби є сільська місцевість, і основним суб’єктом суспільних перетворень виступає селянство. Відповідно партизанське вогнище («фоко») має створюватися у сільській місцевості. У концепції автора, вогнище поєднує в собі політичне та військове керівництво боротьбою, є зародком народної армії — правдивої політичної школи мас.

Зміст

1. Звільнити теперішнє від минулого
   1. Збройна самооборона
   2. Збройна пропаганда
   3. Партизанська база
   4. Партія і партизанський загін
2. Головний урок для сьогодення
3. Деякі висновки на майбутнє

Цитати

Деякі висновки на майбутнє

Марксисти-лєнінці мають також слідувати наступному Лєніновому принципу: щоб дізнатись, що думають соціял-демократи, слідкуйте не за їхніми ротами, а за їхніми руками^[1].

...найкращий спосіб покінчити з ваганням, це — перейти в наступ на імперіялізм і його місцеву аґентуру всюди, де для цього дозріли умови. У такий спосіб проблєму перевернуто: нехай тепер примирителі визначаються щодо революціонерів, а не навпаки. Вони мають визначитися щодо дійсности та реальних фактів. Якщо вони вступлять у боротьбу проти імперії, тим краще для всіх. Якщо-ж вони вагатимуться, тим гірше для них — історія подбає про те, щоби покинути їх на узбіччі. Успішна засідка, застрелений каратель, захоплена зброя — найкраща відповідь на будь-яку реформістську слабодухість, що може мати місце в тій чи тій країні Латинської Америки^[2].

Значення