Рекітське сузір'я

«Рекітське сузір'я» — міжнародний фестиваль-конкурс, для школярів та судентів, заснований у 2003 році, який проводиться щорічно в першій декаді липня в  Хустському (раніше Міжгірському) районі Закарпатської області.

Логотип фестивалю

Перевага участі у фестивалі надається дітям, які позбавлені батьківської опіки, із багатодітних та малозабезпечених родин, з особливими потребами, тим, які живуть у гірській та сільській місцевостях, а також постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Окрім конкурсів, у програмі фестивалю творчі зустрічі, тренінги, пленери, туристичні мандрівки та екскурсії, зустрічі з цікавими особистостями, майстер-класи.^[1] за участю відомих митців пера, пензля й сцени.

Історія фестивалю

Фестиваль заснувала «Мала академія літератури і журналістики» з ініціативи її ректора Василя Тарчинця.

Вперше проведений 5-8 липня 2003 на околиці села Рекіти в урочищі Тисовець, на межі між Закарпатською і Львівською областями. З того часу проводиться щорічно — в урочищі Тисовець відбулося п'ять фестивалів (2003—2007)

Під час Першого фестивалю змагання проводилися у чотирьох номінаціях: «Поезія», «Проза», «Журналістика», «Малюнок». У першому фестивалі взяло участь більше тисячі дітей, їх наставників, та гостей із Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Волинської областей та міст Києва, Чикаго (США), Прага (Чехія). З того часу він щорічний.

Під час першого фестивалю конкурсанти змагалися  лише в чотирьох номінаціях: «Поезія», «Проза», «Журналістика», «Малюнок». У ньому взяли участь більше тисячі дітей, їхніх наставників, гостей із Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Волинської областей та міст: Києва, Чернівців, Луцька, Чикаго (США), Праги (Чехія), Будапешта (Угорщина), Братислави (Словаччина). Творчі доробки школярів та студентів оцінювали відомі українські письменники: Петро Скунць, Володимир Фединишинець, Андрій Дурунда, Василь Густі, Володимир Ковалик, Василь Кохан, Сергій Федака.

Чимало зусиль у підготовку та проведення перших фестивалів  докладали: Василь  Дерич –тодішній помічник депутата Верховної Ради України Михайла Сятині, пізніше – голова Міжгірської райдержадміністрації;  командування артилерійської бригади, полковник В’ячеслав Єгоров та його заступник – підполковник Євген Бондарь; Богдан Турчин – депутат Львівської облради, Іван Ярема – голова Міжгірської райради, депутати Міжгірської  райради: Федір Гулаткан, Іван Попович, Ярослав Мандель, Василь Криванич, Михайло Довгомеля, Володимир Рошко, Іван Субота, Микола Дерич, Андрій Касинець – тодішній начальник відділуосвіти, Олександр Шемет – тодішній начальник відділу культури, Василь Маринець – директор Міжгірського професійного ліцею, нині коледжу, Микола Дербак – директор Державного національного парку «Синевир», Іван Маркович – голова Лісковецької  сільської ради, поет Василь Малета, журналісти Василь Пилипчинець і Василь Белень, підприємці: Іван Кінаш, Василь Черничка, Юрій Бедринець та багато інших, що працювали з власної ініціативи за покликом серця.

Із 2008 року через складні умови гірської місцевості фестиваль відбуваєтьсяься у селищі міського типу Міжгір'ї, на базі Міжгірського професійного ліцею, – Міжгірського професійного коледжу й літературно-мистецького центру МАЛіЖ. Тут учасники фестивалю  працюють у сучасних навчальних аудиторіях, виступають на розбірній сцені, яку змайстрували педагоги виробничого навчання під керівництвом директора коледжу Василя Юрійовича Маринця. Учасники та гості фестивалю відвідують  музеї: МАЛіЖ, етнографії, коледжу, традиційно здійснюють туристичні мандрівки, працюють у навчальній радіостудії «Червона калина», готують твори до наступного номера всеукраїнського журналу «Країна талантів», поглиблюють практичні навички у дизайні та  верстці, збагачуються новими теоретичними та практичними знаннями.

У зв'язку з пандемією «Ковід-19» і  воєнним станом в Україні, з 2020  року фестиваль відбувається в дистанційному форматі і наживо^[2][3] на вебпорталі „Міжнародна Академія літератури і журналістики” (МАЛіЖ), розташовуються відеотрансляції ^[4]. Учасниками фестивалю є школярі і студенти з багатьох країн світу.^[5]

Станом на липень 2025 року учасниками фестивалю було понад 14 тисяч школярів та студентів, 306 конкурсантів отримали Гран-прі.^[4], чимало переможців стали  лауреатами іменних премій.

Керівництво фестивалю 2025 року:

Андрій Шекета – президент фестивалю;

Ольга Урста – віце-президентка фестивалю;

Ганна Кінаш – заступниця президента фестивалю;

Беата Бурдун — адміністраторка.

Конкурсні номінації і відзнаки

У конкурсних творчих змаганнях, у кожній із 13 номінацій учасники можуть отримати Гран-прі та диплом І, ІІ, ІІІ ступеня.

Крім того за підсумками фестивалю присвоюються звання лауреатів:

• мистецької премії ім. Володимира Івасюка у номінації «Авторська пісня» ( засновано Львівським обласним козацьким товариством "Міжнародна асоціація «Козацтво»);
• мистецької премії ім. Василя Пилип'юка у номінації «Художнє фото» ( засновано Львівським обласним козацьким товариством "Міжнародна асоціація «Козацтво»);
• премії ім. Наталки Петренко у номінації «Поезія» (засновано канцлером Львівського університету бізнесу і права Янковською Ларисою Анатоліївною);
• літературної премії ім. Володимира Ковалика у номінації «Проза» ( засновано голова Закарпатської філії-відділення благодійного фонду М.Томенка «Рідна країна» Сербайлом Андрієм Андрійовичом);
• медаль Андрія Бокотея У номінації «Малюнок» — заснував лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, митець Бокотей Андрій Андрійович.
• мистецької премії імені Олега Лавріва в номінації «Малюнок» (засновано кафедрою методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та громадською організацією «Рема» – радою ерудованих молодих артистів);
• літературної премії імені Ангеліни Оборіної в номінації «Поезія» (засновано Львівським обласним козацьким товариством "Міжнародна асоціація «Козацтво»);
• ·  мистецької премії імені Олега Лавріва в номінації «Малюнок» (засновано кафедрою методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та громадською організацією «Рема» – радою ерудованих молодих артистів);
• мистецької  премії в номінації «Літературно-мистецькі композиції та музичне виконання» (засновано Жовніром Михайлом Васильовичем –  директором Департаменту МАЛіЖ зв’язків із південними областями України та зарубіжжям);
• мистецької премії імені Клари Балог у номінації «Хореографія» (засновано Почесним Президентом фестивалю Андрієм Шекетою);
• мистецької премії імені Богдана Жолдака в номінації «Кіно і відео» (засновано головою журі в цій номінації Олесею Новосад);
• журналістської премії імені Василя Кохана в номінації «Дитяче та юнацьке радіо» (засновано  Почесним Президентом фестивалю Андрієм Шекетою);
• літературної премії імені Петра Скунця в номінації «Публіцистика» (засновано головою  «Товариства  верховинців Міжгірщини» Андрієм Сербайлом);
• мистецької премії імені Ігоря Білозіра в номінації «Вокальне виконання» (засновано   народною артисткою України Оксаною Білозір, Президентом благодійного фонду імені Ігоря Білозіра – Андрієм Білозіром,  головою правління Благодійного фонду імені Ігоря Білозіра – Юрієм Кедринським);
• мистецької премії Івана Хланти в номінації «Фольклор, етнографія, народні промисли і традиції» (засновано   директором Департаменту молоді і спорту Конгресу азербайджанців в Україні).

Кращі літературні твори учасників фестивалю опубліковані в чотирьох друкованих збірках, вибраних творів "Рекітське сузір'я"

Підтримка фестивалю

Президент фестивалю Андрій Шекета разом з командою впродовж року займається підготовкою щорічного фестивалю, який відбувається завдяки активній організаційній роботі Закарпатського відділення МАЛіЖ на чолі з Ольгою Семенівною Урстою, голови та члени журі працюють протягом року на постійних засадах.

Особливу подяку заслуговують засновникам іменних премій, партнери і благодійники, які сприяють розвитку дитячої та юнацької творчості.