Релігійна організація

Релігійна організація — релігієзнавче^[1] та юридичне^[2][3] поняття. В християнстві (відповідно німецьких соціологів М. Вебера і Е. Трельча) це церква, деномінація, секта (включно з демонічними сектами кримінального, деструктивного та тоталітарного характеру)^[1][4]; загально — діляться релігійні організації на

• релігійні конфесії (напр. юдаїзм, християнство, іслам тощо) та
• деномінації (напр. лютеранство, баптизм, сунізм, шиїти тощо).

Окремими типами релігійних організацій є:

• монастир,
• духовний навчальний заклад^[1].

Видами релігійних організацій^[1] є:

• релігійна громада^[1],
• релігійна група (малочисельні спільноти всередині релігійної громади)^[1][5] та
• релігійне об'єднання^[1],
• релігійна асоціація^[1],
• релігійна меншина (релігійна течія в нутрі конфесії — напр. хасидизм тощо)^[6][7].

Типологія релігійних організацій залежить від історичних умов виникнення конфесій, соціальних умов існування громад, впливу національних традицій, усталення норм релігійного права^[8], юридично зареєстрованого статуту в державі, монаших конституцій, апостольських правил, постанов Вселенських соборів (конференцій) тощо^[1].

Структура

Будь-яка оформлена релігійна організація має «управлінський орган» і «виконавчий орган»; чітку структуру, цілісність чого забезпечується віровченням^[1]. Між цими підсистемами існують нормативно оформлені, ієрархічно витримані відносини, що дозволяють керувати релігійною діяльністю та упорядковувати її проведення.

У кожній релігійній системі виникають організації, які виконують ряд функцій:

•  — вироблення систематизованого віровчення;
•  — розробку систем його ідеологічного захисту;
•  — керівництво і здійснення культової діяльності;
•  — контроль за діяльністю (і мисленням) членів, вживання санкцій за невиконання релігійних норм;
•  — підтримку зв'язків зі світськими організаціями, державним апаратом.

Релігійні організації в Україні

Утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють керівних осіб згідно із своїми релігійними статутами (положеннями) та відповідно світського «Закону України про свободу совісті та релігійні організації»^[9].

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, їх управління і центри (з головами конфесій), монастирі, релігійні братства та ордени (чини), місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання можуть представлятися своїми центрами (управліннями) як в Україні так і поза Україною.

Див. також

• Релігійна громада