Ременів

Реме́нів — село в Україні, у Жовтанецькій сільській громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Жовтанецька сільська громада, до 2020 року с. Ременів підпорядковувалося Жовтанецькій сільській раді. Населення становить 2953 особи^[2].

село Ременів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Жовтанецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46060150110087147
Основні дані
Перша згадка	1399 (626 років)[1]
Населення	2953[2]
Площа	19,16 км²
Густота населення	154,12 осіб/км²
Поштовий індекс	80460[3]
Телефонний код	+380 3254[4]
Географічні дані
Географічні координати	49°57′13″ пн. ш. 24°12′25″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	243 м[5]
Водойми	річка Думниця
Відстань до обласного центру	21 км[6]
Відстань до районного центру	21 км[6]
Найближча залізнична станція	Запитів
Відстань до залізничної станції	10 км
Місцева влада
Адреса ради	80431, Львівська обл., Львівський р-н, с. Жовтанці, вул. Львівська, 2
Карта
Ременів
Ременів
Мапа

Географія

Село Неслухів розташоване по обидва береги річки Думниця, за 21 км від обласного центру, 21 км від районного центру та 6 км від адміністративного центру сільської громади. За 10 км знаходиться найближча залізнична станція Запитів^[6].

Вулиці

У Ременові налічується 29 вулиць^[7].

• Беня Романа
• Бічна Львівська
• Висока
• Галицька
• Глібова Леоніда
• Грінченка Бориса
• Дорошенка Петра
• Зарічна
• Куземського
• Лесі Українки
• Львівська
• Мазепи Івана
• Максимишина (Максименка)
• Млинівська
• Наливайка Северина
• Незалежності
• Пилипа Орлика
• Північна
• Полуботка Павла
• Польова
• Пушка Романа
• Садова
• Сковороди Григорія
• Сушка Романа
• Тетері Павла
• Хмельницького Богдана
• Шевченка Тараса
• Шухевича Романа
• Яричівська

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1357 осіб, з яких 625 чоловіків та 732 жінки^[8], за переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1370 осіб^[9]. На 2022 рік населення становить 2953 особи^[2].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[9]:

Мовний склад населення с. Ременів
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	1364	99,56
російська	5	0,37
молдовська	1	0,07

Історія

Перші документальні згадки про село Ременів походять з 1399 року.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі, в оренді Тустановського 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної і в оренді Кухарського 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та млин^[10].

Біля нього йшла дорога зі Львова на Волинь, яку селяни називали Лебедючкою. Люди в селі пояснювали, що пішла ця назва від того, що татари гнали по ній людей в полон і ті по дорозі плакали-лебеділи.

1649 — в селі було 4 лани землі, а село належало Теофілі Данилович та Якову Собєському (батькам польського короля Яна III Собєського).

22 лютого 1671 — король Ян III Собеський передав село в оренду коронному гетьманові Домініку Гумовському.

Від Яна Собєського село перейшло до його сина Констянтина, а від того — до князя Михайла-Казимира Радзивілла.

1776 — Ременів купив Теофіль Щука.

1783 — Щука продав село львівському адвокатові Павлові Нетребському. Нетребський утискав громаду, за що селяни спалили його маєток. Після пожежі маєтку Нетребський в 1813 році продав Ременів Луці Августиновичу. Августинович теж не зміг знайти порозуміння з громадою і маєток далі терпів від пожеж. Тому в 1817 році він продав непокірне село графові Еразму Коморовському. У того у 1819 році Ременів купив Петро Ромашкан. У 1838 році у Ромашкана село купив Йосиф Древицький.

У 1880-х роках в селі налічувалося 179 хат та мешкало 1020 осіб.

В селі також мали маєтки Чеслав Лекцинський та німець Кінці, який мав у своїй власності млин, що ще донедавна зберігався.

На західній околиці села на горбочку у 1908 році за проєктом Казимира Річицького збудували муровану церкву Собору Пресвятої Богородиці поряд із старою дерев'яною одноверхою церквою Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці, збудованою у 1726 році. Стару церкву остаточно розібрали у 1910 році. Теперішній храм Собору Пресвятої Богородиці — хрещатий в плані з цибулястою банею на восьмибічному барабані середхрестя. Чільний фасад його фланкований двома восьмибічниками з аналогічними банями^[11]. Церква перебуває в користуванні релігійної громади Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ парафії Собору Пресвятої Богородиці села Ременів.

В селі діяла польова цегельня, де виготовляли бетонні кільця для криниць, плити для вимощування доріжок, бетонні блоки для будівництва.

Економіка

• ТОВ «Зелена корова» — виробник соєвих продуктів для вегетаріанців^[12].

Відомі люди

• Бень Василь Костьович — старшина Армії УНР, ад'ютант Симона Петлюри.
• Лисик Василь (1886—після 1914) — скульптор.
• Лучаківський Володимир Дмитрович — український громадський діяч, письменник, перекладач, адвокат і бургомістр (перший українець) у Тернополі^[13]
• Стахур Михайло Васильович
• Роман Сушко — визначний командир Січових Стрільців, крайовий комендант УВО.
• Роман Бень — член ОУН-УПА. Загинув за Волю України в боротьбі з московськими окупантами. Одна з вулиць Ременова названа на пошану Романа Беня.
• Іван Фур (нар. 1906) — технік, організатор і перший директор районової молочарні «Маслосоюзу» (1931) та засновник першої української «Кооперативи здоров'я» (1937) у селі Ременові^[14].
• Вояки 1-го полку УСС (1914—1920) — стр. Зінько Стефан Якович (нар. 1898); ст. стр. Кальний Михайло (нар. 1896); стр. Ковалишин Антін, (нар. 1898); хор. Максимишин Іван (нар. 1895).