Ретикулоендотеліальна система

В анатомії термін «ретикулоендотеліальна система» (скорочено РЕС), який нині часто ототожнюють із моноцитарно-фагоцитарною системою (МФС), на початку XX століття використовували для позначення системи спеціалізованих клітин, що ефективно вилучають колоїдні життєві барвники (назва отримана через властивість забарвлювати живі клітини) з кровотоку. Цей термін і досі застосовується, однак його значення змінювалося протягом років і в сучасній літературі вживається не завжди послідовно. Хоча РЕС часто асоціюють виключно з макрофагами, останні дослідження показали, що клітини, які акумулюють життєві барвники після внутрішньовенного введення, належать до високоспеціалізованої групи так званих «ендотеліальних клітин-скевенджерів» (SECs), які не є макрофагами.^[1][2][3]

Історія

У 1920-х роках автор терміна РЕС, Людвіг Ашоф, проаналізував сферу застосування життєвих барвників і дійшов висновку, що клітини, що вистилають печінкові синусоїди, є найчисленнішими та найважливішими клітинами, які акумулюють життєві барвники після внутрішньовенного введення у ссавців та інших хребетних. Клітини, що вистилають лімфатичні синуси, а також капіляри наднирників, гіпофіза і кісткового мозку, також накопичують життєві барвники, але меншою мірою. Спираючись на ці спостереження, Ашоф у своєму огляді зробив висновок, що саме ці органи містять клітини РЕС у вузькому розумінні цього терміна.^[4] У той час, коли поняття РЕС лише формувалося, розуміння таких концепцій як ендотелій, макрофаги і фагоцитоз було значно менш розвинене, ніж сьогодні, і за сторіччя, що минуло, уявлення про ці терміни зазнали істотних змін.

Плутанина між РЕС і МФС

Після того як Ашоф запропонував концепцію РЕС, дослідження щодо макрофагів і їхньої ролі фагоцитів постійно розвивалися, і в 1960 році було введене поняття моноцитарно-фагоцитарної системи (МФС) для позначення всіх клітин, ідентифікованих як макрофаги. Клітини МФС як професійні фагоцити очищують циркуляцію від часток, таких як бактерії, гриби, віруси й загиблі клітини. Оскільки очищення крові є також характерною функцією клітин РЕС, наприкінці 1960-х було запропоновано ототожнити РЕС і МФС і замінити термін РЕС на МФС.^[5][6]

Однак у 1980–1990-х роках деякі лабораторії встановили, що саме спеціалізовані ендотеліальні клітини-скевенджери, а не макрофаги, забезпечують активне вилучення макромолекул і наночасток із крові. Це спричинило переоцінку погляду, що РЕС = МФС. Експерименти 1998 року із застосуванням сучасних методів показали, що клітинна система, яку описав Ашоф як РЕС у печінці, фактично представлена ендотеліальними клітинами печінкових синусоїдів (LSEC), а не макрофагами (клітинами Купфера).^[7]

Сьогодні у більшості підручників і статей терміни РЕС та МФС використовуються як синоніми,^[8] що є проблематичним при описі очищення крові від наночастинок та інших речовин, оскільки це може спричиняти помилки у трактуванні механізмів кліренсу.^[9][10][11]