Решетников Федір Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Решетников.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Решетников Федір.

Федір Григорович Решетников (25 листопада 1919 — 19 червня 2011)^[2] — російський і радянський хімік, фізико-хімік і металург, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки, академік РАН (1992; член-кореспондент АН СРСР з 1974). Лауреат двох Державних премій СРСР.

Решетников Федір Григорович
Народився	25 листопада 1919(1919-11-25)  Марчихина Буда, Марчихіно-Будинська волостьd, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР
Помер	19 червня 2011(2011-06-19)[1] (91 рік)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	фізик, хімік
Alma mater	Державний університет кольорових металів і золота (РФ)
Галузь	хімія
Заклад	A. A. Bochvar National Research Instituted
Вчене звання	академік Російської академії наук
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Нагороди

Провідний спеціаліст у галузі атомної металургії, розробив технологію отримання плутонію для першої радянської атомної бомби. Керував роботами зі створення промислових технологій одержання урану, плутонію, цирконію та їх сплавів для АЕС.

Біографія

Народився 25 листопада 1919 року в селі Марчихина Буда^{[* 1]} (нині Ямпільський район Сумської області)^[4].

• 1937—1942 — навчання в Московському інституті кольорових металів і золота ім. М. В. Калініна;
• листопад 1945 — початок роботи в інституті атомної промисловості НДІ-9 (нині Високотехнологічний НДІ неорганічних матеріалів ім. академіка А. А. Бочвара (ВНДІНМ)) ;
• 1952 — захистив кандидатську дисертацію;
• 1960 — захистив докторську дисертацію;
• 1964 — присвоєно вчене звання професора;
• 1966 — заступник директора Всесоюзного науково-дослідного інституту неорганічних матеріалів (ВНДІНМ);
• 1974 — член-кореспондент АН СРСР;
• 1977 — перший заступник директора інституту ВНДІНМ;
• 1992 — академік РАН.

Займався розробкою фізико-хімічних основ і технології процесів отримання рідкісних та радіоактивних металів, а також ядерного пального (карбідів, нітридів та інших сполук) для тепловиділяючих елементів атомних електростанцій.

Помер 19 червня 2011 року в Москві після важкої й тривалої хвороби. Похований на Троєкуровському кладовищі^[5].

Нагороди та визнання

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1995)^[6];
• три ордени Трудового Червоного Прапора;
• два ордени «Знак Пошани»;
• Державна премія СРСР (1951, 1975, 1985)^[7];
• премія імені В. Г. Хлопіна РАН;
• премія «Тріумф» (2009);
• нагрудний знак «Ю. П. Славський»;
• почесний знак «Ветеран атомної енергетики та промисловості»;
• Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»;
• двічі лауреат гранту Опікунської ради та Президіуму фонду сприяння вітчизняній^[де?] науці (2003 і 2004) в номінації «Видатні вчені РАН»^[8];
• член бюро відділення РАН; 
• член експертної комісії з виборів в РАН; 
• член Наукової Ради РАН з наукових основ хімічної технології; 
• 25 років очолював Експертну раду ВАК по тематиці Мінатому;
  
• член Комітету з Ленінських і Державних премій по роботах Мінатому; 
• член секції Комітету з Державних премій РФ у галузі хімічної технології та металургії.
  

Наукові праці

• Свойства и поведение под облучением карбидных, нитридных, фосфидных и других топливных композиций (соавтор), «Атомная энергия», 1971, т. 31, в. 4:
• Исследование методов изготовления сердечников из монокарбида, мононитрида, карбонитрида для твэлов быстрых реакторов, «Атомная энергия», 1973, т. 35, в. 6 (соавтор).

Примітки

1. На сайті РАН говориться назва Мар-Буда^[3].

Література

• Мариничева О. . — № 22(138). Архівовано з джерела 20 серпня 2012.

Посилання

• Решетников Фёдор Григорьевич (Биография). ВНИИНМ им. А. А. Бочвара (bochvar.ru). Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 7 серпня 2012.