Рибницький повіт (Трансністрія)

Не плутати з Рибницьким повітом — адміністративно-територіальною одиницею Сілезького воєводства Польщі.

Рибницький повіт (рум. Județul Râbnița) — адміністративно-територіальна одиниця губернаторства Трансністрія в роки Другої світової війни. Містився на території Придністров'я, Одещини та Вінниччини. Центром повіту була Рибниця.

Рибницький повіт
Județul Râbnița
Рибницький повіт на карті губернаторства Трансністрія
Рибницький повіт на карті губернаторства Трансністрія
Повіт: Жудець
Адміністративний центр	Рибниця
Країна	Румунія
Губернаторство	Трансністрія
Межує з: Ананьївський повіт, Балтський повіт, Жугастрівський повіт, Дубосарський повіт
Підрозділи	5 районів
Офіційна мова	румунська
Населення
- повне
Площа
- повна
Роки існування	1941—1944
Дата ліквідації	1944

Адміністративний устрій

Рибницький повіт складався з міста Рибниця та п'ятьох районів: Бірзульського, Кам'янського, Кодимського, Піщанського і Рибницького^[1].

Керувала повітом префектура на чолі з префектом, у підпорядкуванні якого перебували начальники жандармерії та поліції міських комун. Префект ніс всю відповідальність у ввіреному йому повіті за дотримання законодавства на місцевому рівні. До його обов'язків входили також такі функції: спрямування наказів губернатора до нижчих інстанцій та контроль за відповідними органами управління на підпорядкованій йому території. В управлінні префекту допомагали два субпрефекти, один із яких мав бути місцевим, а головною функцією решти було здійснювати керівництво управлінським апаратом префектури, переглядати і змінювати судові рішення нижчих керівників: преторів і примарів. Районами керували претури, які очолювали претори. Кількість претур у повіті коливалась у межах десяти, від трьох до шістьох, самі ж претури включали у себе комуни. Претори, своєю чергою, керували відділами сільського і лісового господарства, освітнім, технічним, санітарним і ветеринарним, їм також підпорядковувалася волосна поліція, до того ж вони мали у своєму розпорядженні жандармерію. Другою особою після претора був примпретор, на якого покладалися функції координатора всіх місцевих адміністративних установ, здійснення нагляду за роботою їхніх відділів та контролю за виконанням наказів претора і вищих інстанцій. Претури поділялися на дрібніші адміністративно-територіальні одиниці — комуни, які складалися з кількох десятків населених пунктів^[1] У Рибницькому повіті було 5 претур: Бірзульська (яка налічувала 81 комуну), Кам'янська (59 комун), Кодимська (47 комун), Піщанська (46 комун) та Рибницька (57 комун). Оскільки місцевому населенню загарбники не довіряли, то в містах і селах було створено міські та сільські управи (примарії), які очолювали в містах голови, а в селах — старости. Вони й вирішували всі загальні справи місцевого значення. Старости спиралися на допомогу секретаря, нотаря (сільського писаря, який виконував функцію заступника примаря), агронома та інших посадовців, що виконували мало не єдине завдання: запроваджували в життя всі нормативні акти вищих інстанцій на підзвітній голові чи старості території.